Система охоронюваних територій Канади

У Канаді, як і в США, сформувалася досить розгалужена система охоронюваних територій, які, в свою чергу, можна поділити на природні та культурно-історичні. Усього таких територій в країні кілька тисяч, і займають вони майже 1/10 її величезній площі.
Переважають серед них особливо охоронювані природні території. За їх загальної площі, що перевищує 900 тис. км2, ця країна поступається тільки США (табл. 170 в книзі I). І за своїми типами вони теж найбільш різноманітні: тут і національні парки, та екологічні резервати, і національні річки, і національні морські парки. Але найбільше значення серед них мали і мають власне національні парки.

Початок створенню національних парків в Канаді було покладено ще в кінці XIX ст., Коли був заснований перший їх них – Банф (1885). У подальшому мережа таких парків постійно розширювалася, придбавши найбільш систематичний характер в 1960-х рр.. До середини 1990-х рр.. в Канаді було вже 37 національних парків загальною площею 225 тис. км2 (це можна порівняти з усією площею Румунії, Лаосу або Гани), які відвідували більше 15 млн осіб на рік. Що ж стосується функції таких парків, то протягом всієї їхньої історії спостерігався свого роду дуалізм. Спочатку вони створювалися в основному для розвитку туризму. Потім стало зростати значення їх природоохоронної функції, яка останнім часом перетворилася на переважну. У Канаді виходять з того, що національні парки повинні передусім відбивати типові зразки основних екосистем країни для розвитку на цій базі пізнавального туризму та забезпечення природоохоронних заходів.

Великий інтерес представляє і географічне поширення канадських національних парків (рис. 219). Як і можна було очікувати, вони є у всіх основних частинах країни. У східній, приатлантической, частині це, наприклад, парки Фанді, Гро-Морн, Терра-Нова, в центральній частині – парк Вуд-Баффало (заснований в 1922 р.), знаменитий своїми багатющими водно-болотними угіддями, парк Джаспер, в західній , Прітіхоокеанськая, частини – острівний парк Пасифік-Рим, а в північній частині – парки Елсмір-Айленд, Клуейн, Ауюиттук. За розмірами вони розрізняються дуже сильно – від зовсім невеликих парків в східній до дуже великих і навіть гігантських в центральній і північній частинах країни. Наприклад, парк Вуд-Баффало займає 45 тис. км2, Елсмір-Айленд – 38 тис., Клуейн – 22 тис. км2, що цілком порівнянно з територіями деяких європейських країн.

Екологічні резервати виділені у всіх провінціях Канади, крім Онтаріо. Їх завдання полягає в охороні рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, колоній морських птахів, об’єктів неживої природи, цінних лісових масивів. Всього в країні екологічних резерватів вже більше 1000. Середня площа їх невелика – приблизно 1000 га. Особливо багато таких резерватів в провінції Британська Колумбія. Національні річки в Канаді з’явилися тільки в 1980-х рр.. Вони створюються для того, щоб краще зберегти найбільш мальовничі і екологічно цінні річки країни. До початку 1990-х рр.. таких річок вже було виділено 13, із загальною протяжністю близько 3000 км. Для збереження морського середовища почалося створення національних морських парків. Перший з них, Фазаш-Фейн, діє на оз. Гурон.

Для збереження історико-культурної спадщини в Канаді засновані національні історичні місцевості, які представлені як окремими архітектурно-містобудівними об’єктами, археологічними резерватами, пам’ятників інженерного та садово-паркового мистецтва, так і великими за площею ділянками культурного ландшафту. Ця форма охорони з’явилася ще в кінці XIX в., Тепер же загальне число історичних місцевостей у країні перевищує 600.

До тієї ж групи можна віднести історичні канали – старі гідротехнічні споруди, деякі з яких ще використовують. У даному випадку завдання полягає в тому, щоб забезпечити максимальне збереження цих об’єктів культурної спадщини.
Нарешті, необхідно згадати і про так званих провінційних парках, які виконують комплексну функцію збереження і природного, і культурно-історичної спадщини. Всього їх у країні понад 1000, але по окремих провінціях вони розподілені дуже нерівномірно. Наприклад, у Британській Колумбії таких парків засновано вже більше 350 при загальній їх площі 5,4 млн га, в Альберті – 62, але значно менших за розмірами.
Як і в США, в Канаді вся система охоронюваних територій управляється єдиним органом – Службою національних парків Канади.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Держави Балтії