Сільське господарство Харківщини

Значення сільського господарства в економіці області

Сільське господарство відносять до провідних галузей економіки Харківської області. Стан справ у ньому впливає на забезпечення продовольством регіону, рівень і якість життя населення, формуванню експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукцію і постачають засоби виробництва для аграрного сектору економіки.

У масштабі України на Харківську область припадає 3,9 сільського населення і 5,8 % сільськогосподарських угідь, а питома вага області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства України стабільно утримується на рівні 5-6 %. Харківщина спеціалізується на виробництві:

  • зерна;
  • соняшнику;
  • цукрового буряку;
  • овочів і картоплі;
  • м’яса;
  • молока та яєць.

Передумови розвитку сільського господарства. Типи сільськогосподарських підприємств

Розвитку сільського господарства в області сприяє природно-кліматичний чинник — наявність родючих, переважно чорноземних ґрунтів, достатня кількість зволоження для більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, добра забезпеченість теплом і сонячним світлом. Науковим забезпеченням агропромислового виробництва займаються сім наукових дослідних інститутів (НДІ) сільськогосподарського профілю.

Відносно висока густота сільського населення дозволяє залучати до сільськогосподарського виробництва необхідні трудові ресурси. У сільському господарстві зайнято 4,5 % економічно активного населення. Люди працюють як на сільськогосподарських підприємствах, так і у власних господарствах. При цьому частка сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції галузі складає близько 60% і поступово зростає.

Це треба знати

  • Ферма (фермерське господарство) — організаційна форма агро-економіки, основу життєдіяльності якої складає праця власників землі та членів їх сімей. Наймана праця використовується порівняно мало.
  • Кооператив — це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності на основі власного чи орендованого майна.

Згідно з Указом Президента України в області реформовано всі 440 колективних сільськогосподарських підприємств. Власниками земельних паїв стали 252 тис. громадян.

Аграрний комплекс області орієнтовано на створення велико-товарних сільськогосподарських підприємств, здатних за рахунок залучення інвестицій для їх розвитку впроваджувати сучасні технології та засоби виробництва і виробляти конкурентоспроможну продукцію. Тому в області скорочується чисельність сільськогосподарських підприємств, а їх середній розмір землекористування зростає.

В області проводиться комплекс заходів з оновлення технічної бази, технологічного переоснащення виробництва в галузях рослинництва та тваринництва, зменшення споживання енергоресурсів шляхом використання для отримання енергії біомаси з органічних відходів виробництва сільськогосподарської продукції (агрофірма «Лан» Барвінківського району, «Кросс-Зорн» Харківського району та інші підприємства). Площа сільськогосподарських угідь області — 2,4 млн га, у тому числі 1643 тис. га рілля. Частка сільськогосподарських угідь і рілля в структурі земельних ресурсів області вищі, ніж у середньому в Україні. Особливо високою розораністю відрізняються південні степові райони, де частка рілля сягає 70 %, Дергачівський, Ізюмський і Зміївський райони через природпі особливості мають розораність близько 40 % (подивиться но карту в атласі і дайте відповідь чому так).

Частка рослинництва в структурі виробництва валової сільськогосподарської продукції в останні роки зросла і складає близько 68 %, що пояснюють значним падінням виробництва продукції тваринництва.

Галузі рослинництва

У структурі посівних площ на Харківщині традиційно переважають зернові культури. Їх висівають на площі 980 тис. га. Далі йдуть такі культури:

  • соняшник 345 тис. га,;
  • кормові культури — 134 тис.;
  • картопля — 77 тис.;
  • овочі — 28 тис.;
  • цукрові буряки — 25 тис. га.

Збільшилася у 2 рази площа посівів соняшнику, у той же час значно скоротилися площі, зайняті цукровим буряком і кормовими культурами, через особливості ринку сільськогосподарських продуктів. За рахунок технічного оновлення виробництва, впровадження новітніх технологій, збільшення обсягів внесення мінеральних добрив, застосування якісного посівного матеріалу кращих високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур забезпечене суттєве зростання обсягів виробництва і підвищення врожайності зернових, олійних і овочевих культур.

Провідною галуззю рослинництва залишається зернове господарство. В області вирощують:

  • озиму та яру пшеницю;
  • жито;
  • ячмінь;
  • овес;
  • кукурудзу;
  • просо;
  • гречку.

Середньорічні обсяги виробництва зерна в останні роки перевищили 2,5 млн. т. при урожайності 28 ц/га. Крім соняшнику, по групі олійних культур вироблено значно більше, ніж у попередні роки, сої — 38,7 тис. т.

Харківщина має можливості для збільшення виробництва цукру до обсягів близько 3 млн. т., або 100 кг. на одного мешканця області. Але на сьогодні площі, зайняті цукровим буряком, скоротилися в 5 разів. Вочевидь, це стало економічно не вигідно.

Найбільше цю культуру вирощують у північно-західній лісостеповій зоні Харківщини. Разом із лісостеповими районами вирощуванням цукрового буряку займаються селяни Лозівського, Близнюківського, Сахновщинського районів у степовій частині області. Загальний обсяг вирощування цукрового буряку складає близько 1,1 млн. т., а їх урожайність – 237 ц/га.

Також кількаразового зменшення посівних площ залишили кормові культури:

  • кормові трави;
  • коренеплоди;
  • баштанні;
  • зернофуражні.

Це пояснюють значним скороченням поголів’я великої рогатої худоби і свиней.

Тваринництво

Скорочення поголів’я худоби зумовлює необхідність запровадження нових підходів до розвитку цієї важливої галузі. На перше місце виходять такі фактори, як якість і конкурентоспроможність тваринницької продукції. Це спонукає до активнішого впровадження на фермах і тваринницьких комплексах області сучасних технологій виробництва молока і м’яса, продукції птахівництва, посилення уваги до селекційно-племінної роботи, розвитку виробництва кормів.

Тваринництво на Харківщині представлене:

  • скотарством (192,0 тис. голів, у тому числі корів — 98,6 тис.);
  • свинарством (246,4 тис.);
  • вівчарством (62,3 тис.);
  • птахівництвом (8411,6 тис. голів);
  • бджільництвом;
  • конярством тощо.

Надій молока на одну корову в середньому по господарствах області досягає 4551 кг. Це один з кращих показників в Україні. Усього в області виробляють близько 510 тис. т молока щорічно. Більше 5 тис. кг. молока в розрахунку на одну корову отримують тваринники Зміївського, Ізюмського, Куп’янського та Чугуївського районів, а по Дворічанському та Красноградському районах цей показник перевищив шеститисячний рубіж.

У молочному скотарстві головним напрямком розвитку є обладнання молочних ферм молокопроводами або доїльними залами в комплексі з охолоджувальними установками. Це повністю виключає контакт виробленого молока із зовнішнім середовищем і забезпечує таким чином його високу якість.

Свинарство — друга за важливістю галузь тваринництва.

Як і скотарство, свинарство розвивається в усіх районах області. Для розвитку цієї галузі є достатня кількість кормів: фуражне зерно, картопля, відходи харчової промисловості.

Це цікаво

На новій промисловій основі здійснюється виробництво м’яса свиней на агрокомбінаті «Слобожанський» Чугуївського району. Завершується будівництво комплексу з закінченим циклом виробництва м’яса свиней в агрофірмі «Світанок» Hововодолазького району, розрахованого на одночасне утримання до 25 тис. голів. Будуються свинокомплекси у Дворічанському та Первомайському районах.

Найшвидшими темпами в останні роки розвивається птахівництво. Птахофабрики області стабільно забезпечують потребу населення і підприємств харчової промисловості щодо харчових яєць, виробництво яких складає до 985 млн штук на рік. Нові потужності з виробництва м’яса курей-бройлерів створені в Балаклійському та Нововодолазькому районах.

Перспективним напрямком забезпечення сировиною потреб переробної промисловості області стало вівчарство. Сільгосппідприємства області розпочали активну роботу з розвитку цієї галузі, і нині чисельність овець досягла 11 тис. голів. Крім того, вівчарство в найближчому майбутньому має стати важливим джерелом поповнення м’ясних ресурсів області.

Усі галузі тваринництва щорічно постачають до столу харків’ян близько 90 тис. т м’яса в забійній вазі.

Райони сільськогосподарської спеціалізації

У Харківській області з урахуванням природних і економічних умов можна виділити чотири сільськогосподарські райони: лісостеповий, степовий східний, степовий південний і приміський.

Лісостепова сільськогосподарська зона охоплює:

  • Золочівський;
  • Богодухівський;
  • Краснокутський;
  • Нововодолазький;
  • Коломацький;
  • Валківський;
  • Вовчанський райони.

Вона спеціалізується на:

  • скотарстві;
  • буряківництві і зерновому господарстві;
  • свинарством;
  • птахівництвом;
  • овочівництвом;
  • картоплянством;
  • садівництвом.

Степова східна сільськогосподарська зона включає:

  • Балаклійський;
  • Барвінківський;
  • Борівський;
  • Великобурлуцький;
  • Дворічанський;
  • Ізюмський;
  • Куп’янськи;
  • Шевченківський райони.

Тут спеціалізуються на скотарстві, зерновому господарстві, буряківництві, що поєднуються зі свинарством, птахівництвом, вівчарством, вирощуванням соняшнику, кукурудзи, гречки.

Степову південну сільськогосподарську зону складають:

  • Первомайський;
  • Зачепилівський;
  • Красноградський;
  • Кегичівський;
  • Сахновщинський;
  • Лозівський;
  • Близнюківський райони.

Його спеціалізація в цілому схожа з попереднім районом, ало тут зростає роль садівництва й овочівництва.

Особливу спеціалізацію має приміська сільськогосподарська зона, яка охоплює Зміївський, Дергачівський, Харківський, Чугуївський і Печенізький райони, які розташовані в безпосередній близькості від Харкова. Ці райони спеціалізуються на молочному скотарстві та овочівництві в комплексі зі свинарством, птахівництвом, вирощуванням фруктів, зерна, кормових культур.

Така схема спеціалізації сільського господарства існувала ще на початку 1990-х pp. Зміни, що відбулися у сільському гocподарстві області в умовах ринкової економіки, потребують детального аналізу як фахівцями-аграріями, так і географами.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Історія Макдональдса