Що таке бухта в морі або океані?

Затоки бувають дуже різними. Одна з різновидів – бухта. Слово це прийшло до нас з німецької мови. Правда, германці називають бухтами найрізноманітніші водойми, включаючи Baffin-Bucht – величезна, відкрите з півночі і з півдня море Бáффіна біля берегів Гренландії.

У російській же мові географи називають бухтою затоку, добре захищений від сильних хвиль. Найчастіше, захист створюють берега. Вони відгороджують бухту від основного водойми з трьох сторін, а іноді – частково – і з четвертої. Наприклад, якщо вхід в неї прикривають острова, або він набагато вже самої бухти.

Народження бухти

Найчастіше вона утворюється там, де ділянку берега складний м’якими породами, наприклад, глинами. Хвилі розмивають і виносять їх частинки швидше, ніж сусідні більш тверді породи. В результаті в береговому краї утворюється виїмка. Вона росте все далі вглиб берега. Зростання в ширину «на вході» стримує твердість скель. Якщо позаду них берег піддається хвилях, то виїмка стає округлої, а вхід в неї залишається вузьким, у вигляді двох мисів.

Іноді творцем бухти стає річка. Так буває, коли в місці впадання, геологія берега нагадує листковий пиріг. Вода йде, наприклад, через досить тверді вапняки, потім на шляху виявляється крихкий пісковик, а у самого впадання в море – знову вапняк. Перебіг вимиває в піщанику велику «ванну», а потім русло знову звужується у вапняку. Проходить якихось тисячу років – і бухта готова.

Іноді бухтою виявляється звичайний затоку, біля входу в який виріс кораловий острів або лежать величезні кам’яні брили. Про цю захисту розбиваються набігають хвилі і навіть в сильні шторми в бухті можуть спокійно ховатися кораблі.

Найбільшою в світі бухтою природа нагородила Австралію. На її південному сході є затока Порт-Джексон, який вклинюється в берег трьома бухтами-рукавами. Від моря його відокремлює вузький кілометровий протоку.

Десятки мільйонів років тому, в кінці льодовикового періоду, танули льоди, і рівень океану піднімався. Вода затоплювала долини річок і прибережні ущелини. Так і народилися бухти Порт-Джексона, і одна з них якраз і стала світовим рекордсменом – Сіднейська бухта. При солідній 20-кілометровий довжині вона дуже вузька (1-3 км), але зате може приймати океанські лайнери, оскільки глибина її сягає 60 м.

На її березі в 1788 році з’явилося перше поселення європейців в Австралії. Береги великої бухти були порізані десятками маленьких бухт, заливчик. Обстановка дозволяла побудувати тут десятки портів, пристаней і приймати цілі флотилії. Нині поселення перетворилося на п’ятимільйонний Сідней. Між собою австралійці називають його Harbour City – місто у бухти.

Бухти бувають різні

Балаклавська бухта в передмісті Севастополя утворилася в результаті розриву і зміщення пластів гірського масиву. Довжина її до півтора кілометрів. В основі назви бухти – турецьке «балик» (риба). У позаминулому столітті її води славилися промислами скумбрії і кефалі. Звивиста вузька бухта не схильна до штормів і абсолютно не проглядається з боку моря. Тому за часів СРСР в ній базувалася дивізія підводних човнів, а в скелях розміщувався завод по їх обслуговуванню і арсенал торпед з ядерною начинкою.

1 січня 1502 року розвідка з португальських каравел виявила на сході Південної Америки вхід в довгу бухту. Мореплавці взяли її за гирло річки і охрестили Ріо-де-Жанейро – «річка січня». Пізніше назва закріпилася за селищем на березі бухти – майбутнім містом, який надовго став столицею Бразилії. А велика бухта нині носить індіанське ім’я Гуанабара – «затока, подібний до моря».

У бухту Майя на таїландському острові Пхі-Пхі-Ле реально можна потрапити тільки з моря, через вузьку протоку. З боку суші вона заблокована обривистими скелями висотою до ста метрів. Бухта стала дуже популярна тут серед туристів після зйомок тут фільму «Пляж» з Ді Капріо в головній ролі.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Цікаві факти про озера