Сестьєре ді Санта–Кроче

Навпаки сестьєре ді Каннареджо, на іншому березі Великого каналу, вузькою смугою простягнувся невеликий сестьєре ді Санта -Кроче (Св. Хреста). Назва ця походить від церкви, до теперішнього часу не збереглася.

Сестьєре Санта -Кроче є околицею центру Венеції. Найбільший інтерес в цьому районі представляють будівлі палаців, розташованих уздовж північної частини Великого каналу.
Але тут палаци здаються якимись самотніми в порівнянні з тими, що розмістилися на півдні. Серед них слід відзначити один з палаців Мочениго, обстановка якого дійшла до нас з XVIII століття. Поруч з ним розмістилося Фондако деї Турки, яке в XIV столітті належало герцогу Феррарському. Інтер’єри цього палацу були так прекрасні, що Венеціанська республіка часто знімала це палаццо для прийому високопоставлених гостей. Згодом палац занепав, в XVII столітті його продали туркам, а в XIX столітті відреставрували.

Одним з найбільш аристократичних у Венеції є палаццо Джустініано. У XIX столітті в ньому розміщувався готель, в якому зупинялися композитор Джузеппе Верді, французький письменник Марсель Пруст та інші знаменитості. В даний час він перетворений на головний офіс Бієнале.
… Палаццо Контаріні – Фазан настільки чарівне і романтичне, що його називають «Будинок Дездемони» (треба відзначити, що без всякого на те підстави). Звели його на місці середньовічної сторожової вежі, до якої прив’язували ланцюг, преграждавшую вхід в Великий канал. А частина назви – «Фазан» – з’явилася тому, що палаццо належало одному з Контаріні, який був пристрасним мисливцем.

Одним з розкішних на Великому каналі є палаццо Пізані – Грітті (XVI ст.), Що представляє собою значних розмірів будівлю. Колись його прикрашали фрески Джорджоне, але венеціанська вогкість стерла їх. У палаці колись зупинявся Джон Рескін, шукаючи натхнення для своєї книги «Камені Венеції». Тепер тут п’ятизірковий готель.

Варто ще згадати про два старовинних церквах сестьєре ді Санта -Кроче, що стоять поруч: це Сан -Джакомо дель Оріо (orio – alloro – лавр) і Сан- дзан Деголь (на згадку обезголовленого Іоанна Хрестителя). У першій збереглися деякі деталі споруди XII- XIII століть, друга, закладена в 1007 році, особливо цікава тим, що в ній можна бачити настінні розписи XIII століття.

Посилання на основну публікацію