Середньовічна Сербія і її розпад

В кінці XIII – початку XIV століття середньовічне Сербський держава досягла найвищої могутності і розквіту. Під час правління Стефана Душана (1331-1355 років) воно перетворилося на найбільше держава Південно-Східної Європи. У 1345 році Душан проголосив себе «царем сербів і греків». На соборі в Скоп’є (1349 рік) цар оприлюднив звід законів (Законник Стефана Душана). З вступом на престол його сина Уроша (1355-1371 роках) почався швидкий розпад Сербогрецького царства. У країні посилилися феодальні міжусобиці.

В 1380-х року турки неодноразово здійснювали набіги на сербські землі. Вирішальна битва відбулася в 1389 році на Косовому полі, де Сербія зазнала поразки і потрапила у васальну залежність від Османської імперії. У 1459 році Сербський держава була остаточно підкорене турками.

Посилання на основну публікацію