Розміщення населення по території Росії

На розміщення населення впливають природні (клімат, рельєф, грунт), соціально-економічні (наявність робочих місць, умови життя), історичні та екологічні умови.

З 145 млн чоловік всього населення Росії в азіатській частині, що займає 2/3 території країни, проживає близько 30 млн осіб. Відповідно в цій частині Росії дуже низька щільність населення – 2,5 чол./км2 (середня 9 чол./км2). Така низька щільність населення пояснюється не сприятливими природно-кліматичними умовами (холодна і тривала зима, багаторічна мерзлота, складний рельєф, малородючі грунту, тайгові і тундрові ландшафти), моногалузевою структурою господарства (переважання первинного сектора економіки), міграційним відпливом населення (з початку 90 – х років, економічна міграція) і значною віддаленістю від історичного центру Росії (колонізація йшла з заходу на схід).

Основна маса населення сконцентрована в межах Європейської частини, а також на Північному Кавказі і в південних частинах Сибіру вздовж Транссибірської магістралі в зонах змішаних лісів, лісостепу і степів Західного і Східного Сибіру і в зоні хвойно-широколистяних і мусонних лісів Далекого Сходу. Всі ці території утворюють так звану «Головну смугу розселення» населення Росії. На північ від цієї смуги щільність населення низька і в деяких районах становить менше 1 чіл./км2. На островах Льодовитого океану постійно населення відсутня.

Щільність населення як правило збільшується в напрямку до адміністративних центрів і промисловим містам, особливо до міст – «мільйонерам», де відбувається формування міських агломерацій (Московська, з щільністю населення понад 300 чол./км2).

Посилання на основну публікацію