Розділ океану на економічні провінції

Це запропонував, як зазначалося раніше, С. С. Сальников для економіко- географічного аналізу виробничої діяльності людини на Світовому океані. Цей вид районування наближається до економіко – географічної диференціації конкретного океану, де проявляються певні зв’язки між провінціями. Кожна з них, не будучи формально частиною якого національного господарства, по суті через вхідні в неї приморські комплекси і територіальні економічні райони пов’язує між собою господарську діяльність на океані і на суші. У цьому виді вимальовується значення природних умов як загальних матеріальних умов, необхідних для розвитку матеріального виробництва.

Наприклад, враховуються фронтальні зони в океані, де спостерігається висока біологічна продуктивність і відповідно концентрується рибний промисел, звертається увага на паливно -мінеральні багатства шельфу та т.п. Крім того, в основу виділення економічних провінцій кладуться суспільно-економічні умови: просторове розділення праці і рівень розвитку продуктивних сил на освоєних акваторіях. Основні контури економічних провінцій можуть визначатися з урахуванням ареалу існуючих або майбутніх профілюючих галузей виробництва (рибне господарство, видобуток корисних копалин тощо), а також транспортних функцій виділяються акваторій. Пропоноване С. С. Сальникова членування океану певною мірою дозволяє з економічних позицій оцінити будь океан в цілому і по частинах, що становить певний науковий і практичний інтерес.

На сучасному рівні освоєння Світового океану його економічне поділ ближче до просторової диференціації, оскільки виділяються ареали переважного освоєння. Незважаючи на це, якщо не стояти на найсуворіших термінологічних позиціях, можна говорити про районування океанів і морів. У цьому виявляється певна залежність районування Світового океану від районування суші, де вже накопичено чималий методичний та практичний досвід. Його застосування з урахуванням специфіки океану як сфери докладання людської праці цілком правомірно і виправдано і може служити відправним пунктом для розвитку принципів і методів районування Світового океану. В даний час на це спрямовані творчі зусилля багатьох фахівців, що вивчають океанське господарство.

Посилання на основну публікацію