Рослини Північної Європи

На Шпіцбергені рослинність досить бідна. Посеред арктичних крижаних і кам’яних пустель ростуть лише нечисленні рослини, здатні вижити в даних суворих умовах. Тут зустрічаються полярні маки і ломикамені, снігові жовтець і Шпіцбергенської гвоздики, а також повсюдно поширені лишайникові і моховидні.

У північній тундрової зоні панують мохи та лишайники, подекуди ростуть чагарники і трав’янисті однорічні та дворічні рослини. Тут немає суцільного рослинного покриву. Серед видового складу виділяється оленячий мох, маки, жовтці, трава куріпок, осока, злакові та ягідні чагарники лохини і морошки.

У південній тундрі рослинність різноманітніша: тут можна побачити карликову березу висотою до півметра, полярну вербу, толокнянку, багно і брусничник. В Ісландії набули поширення злакові та незабудкові луки. Подекуди зустрічається горобина, осика, береза ​​і ялівець.

У рівнинній Фенноскандії і в північних областях Великобританії ростуть хвойні ліси представлені сосною звичайною і ялиною європейської. Для шведських земель типові заболочені ялинники. Для гірської місцевості характерні багаторівневі хвойні ліси, причому на півдні вони досягають висоти 800 м, а на півночі – 300 м. Далі до 1200 м зазначається березове рідколісся, ще вище – зона гірської тундри.

Змішані ліси займають південно-західні регіони Фінляндії і частково Среднешведськая низовина. Тут уже з’являється черешчатий дуб, ясен, в’яз, липа і гостролистий клен. Широколистяні ліси представлені цінними породами бука і дуба, а також ліщиною, черемхою, барбарисом, горобиною і жостером.

ПОДІЛИТИСЯ: