Рослини боліт

Болота – це надмірно зволожені ділянки земної поверхні, що характеризуються своєрідною вологолюбної рослинністю і болотним типом грунтоутворення. Болота можуть бути з торфом і без нього. Але в умовах помірного і холодного клімату надлишок вологи, як правило, веде до утворення торфу. Болота розрізняються між собою по рослинності. Ці відмінності пов’язані з умовами обводнення і вмістом поживних речовин в грунті.

Види (типи) боліт

Залежно від складу рослинного покриву ботаніки ділять болота на лісові, чагарникові, кустарнічковие, мохові і трав’яні. За способом обводнення розрізняють три типи боліт: верхові, низинні та перехідні.

Верхові болота

Верхові болота живляться атмосферними опадами. Розташовуються найчастіше на вододілах, в умовах дуже бідного мінерального живлення. Шар торфу, де знаходяться корені рослин, відрізняється на цих болотах високою кислотністю, низьким вмістом мінеральних сполук і кисню. Потужність торф’яного шару може досягати тут 8 – 10 метрів.

Залежно від умов обводнення, на різних ділянках верхового болота формуються різні групи рослинних угруповань. На підвищених ділянках в умовах порівняно невисокій вологості торфу розташовуються сосново-чагарничкова, сосново-трав’яна і сосново-Мохова групи фітоценозів. На вирівняних і знижених ділянках болота, в умовах сильного обводнення, ці спільноти змінюються трав’яними, трав’яно-моховими і моховими.

Оскільки умови життя для рослин на верховому болоті несприятливі, тут можуть існувати лише деякі види.

Дерева

З дерев росте тільки сосна звичайна (Pinus sylvestris), утворюючи різні екологічні форми в залежності від умов проживання. Найчастіше вона росте у вигляді низькорослих пригноблених дерев, іноді приймає форму чагарнику.

Чагарнички

Тут велику роль в рослинному покриві грають чагарники: багно болотний (Ledum palustre) (рис. 179), підбіл багатолистий (Andromeda polifolia), Кассандра, або болотний мирт (Chamaedaphne calyculata), лохина (Vaccinium uliginosum), журавлина болотна (Oxycoccus palustris), водяника чорна (Empetrum nigrum).

Одна з особливостей багна – його специфічний важкий запах. Особливо сильно пахнуть його дрібні білі квіти, зібрані на кінцях пагонів в щитковидні суцвіття. Цвіте багно в травні – червні, плодоносить в серпні. Листя у нього вузькі, щільні, шкірясті, з загорнутими вниз краями. Зверху темно-зелені, а знизу рудуваті. Багно – вічнозелений чагарник, всі його частини отруйні.

Болотний мирт також вічнозелена рослина. Листя у нього щільні, шкірясті, узкоовальние за формою, з дуже дрібними білуватими лусочками. Взимку листя стає бурим, а навесні знову зеленіють. Цвіте болотний мирт рано навесні, квітки його білі, за формою нагадують квітки конвалії.

Трав’янисті рослини

З трав’янистих рослин верхових боліт найпоширенішим є Пухівка піхвова (Eriophorum vaginatum) (рис. 181). Вона утворює купини на поверхні болота. Листя її вузькі, довгі. Цвіте пухівок рано навесні, квітки її дрібні, зібрані в колоски, розташовані на кінцях квітконосів. На початок літа у пухівки дозрівають плоди – горішки. Кожен плодик оточений безліччю довгих білих волосків, які сприяють поширенню плодів вітром. Скупчення плодів на верхівці стебла утворює пушок, схожий на клаптик чисто білої вати.

Росте на верхових болота комахоїдна рослина росичка круглолиста (Drosera rotundifolia). Її дрібні круглі листочки зібрані в розетку. Влітку з центру розетки з’являється тонкий стебло, що несе кілька дрібних білих квіток. Ловчими апаратами росички служать листя. Їх верхня поверхня покрита залозистими волосками, які виділяють особливу клейку рідину. До цієї рідини прилипають комахи, які під впливом ферментів, що виділяються залозистими волосками, поступово перетравлюються.

Крім названих вище, на верхових болотах зустрічаються і такі трав’янисті рослини, як шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris), очеретнік білий (Rhynchospora alba), осоки болотна (Carex limosa) і малоквіткова (C. puciflora), морошка приземкувата (Rubus chamaemorus), марьянник луговий (Melampyrum pratense) і деякі інші.

Мохи

Поверхня верхового болота вкрита суцільним моховим покривом, що складається переважно з сфагнових мохів.

Низинні болота

Низинні болота зволожуються грунтовими водами, багатими мінеральними солями. Торф тут має високу ступінь розкладу, низьку кислотність і багатий мінеральними поживними речовинами. Такі умови середовища сприяють розвитку багатого рослинного покриву.

Оскільки екологічні умови навіть в межах одного низинного болота найчастіше неоднорідні, тут можна спостерігати дуже різноманітні рослинні співтовариства.

Дерева

З дерев на низинних болотах звичайні вільха чорна (Alnus glutinosa), береза ​​пухнаста (Betula pubescens), рідше зустрічаються ялина (Picea abies) і сосна (Pinus sylvestris), зрідка можна зустріти осику (Populus tremula), вільху сіру (Alnus incana), ясен (Fraxinus excelsior).

Чагарники

З чагарників найбільш поширені різні види верб: верба ламка (Salix fragilis), попеляста (S. cinerea), пятітичінковая (S. pentandra), трёхтичінковая (S. triandra) та інші. У підліску іноді зустрічаються горобина звичайна (Sorbus aucuparia), черемха звичайна (Padus avium), смородина пухнаста (Ribes spicatum).

Трав’янисті рослини

Дуже різноманітний склад трав’яного покриву низинних боліт.

Тут широко представлені різні види осок: роздута (Carex rostrata), дерністий (C. caespitosa), гостра (C. acuta), чорна (C. nigra), волосістоплодная (C. lasiocarpa) та інші. На трав’яних болотах нерідко рясні пухівки многоколосковая (Eriophorum polystachyon) і широколиста (E. latifolium). Широко поширений рогіз широколистий (Typha latifolia), відмінна риса якого – щільний чорно-бурий початок на верхівці стебла.

Часто зустрічається на низинних болотах і злак очерет звичайний (Phragmites communis). Він нерідко утворює великі чисті зарості на ділянках, затоплених водою (рис. 183). З інших злаків зустрічаються вейник сіруватий (Calamagrostis canescens), маннік великий (Glyceria maxima), двукісточнік тростніковідний (Phalaroides arundinaceus) і деякі інші.

Багато представлені на низинних болотах і дводольні трав’янисті рослини. Найбільш часто і рясно зустрічаються шабельник болотний (Comarum palustre), образки болотні (Calla palustris), таволга вязолистная (Filipendula ulmaria), незабудка болотна (Myosotis scorpioides), підмаренник болотний (Galium uliginosum) і багато інших.

Мохи

Склад мохів на низинних болотах також різноманітний. Переважають зелені мохи, але зустрічаються також і деякі види сфагнових, вимогливі до мінерального живлення.

Перехідні болота

Перехідні болота представляють проміжну групу між низинними і верховими болотами. Вони харчуються атмосферними опадами і поверхнево-стічними і грунтовими водами, які надходять в незначній кількості. Перехідні болота розташовуються найчастіше на кордоні між верховими та низинними болотами.

У цих умовах зростають рослини як низинних боліт, так і верхових. З дерев ростуть сосна і береза, з чагарників зустрічаються верби, але вони не відіграють тієї ролі, як на низинних болотах. У трав’яно-кустарничковом ярусі поряд з журавлиною, багном, Кассандрою, ростуть осоки, очерет, вахта трилистий (Menyanthes trifoliata) і т.д. У моховому покриві поширені як зелені, так і сфагнові мохи.

Групи фітоценозів болота

Болотоведов зазвичай виділяють наступні групи фітоценозів: деревну, деревно-трав’яну, деревно-мохову, трав’яну, трав’яний-мохову і мохову.

Фітоценози деревної групи (ольшаники, Березняки, верболози) займають найменш обводнені ділянки болотного масиву з високим вмістом мінеральних речовин. Деревні породи мають значну висоту (10-14 м), трав’яний покрив досить багатий, але густота його невелика. Мохи зустрічаються в основному на підвищених ділянках рельєфу.

На ділянках, бідніших за змістом мінеральних речовин (зольність субстрату – 7-8%), формуються фітоценози деревно-трав’яний групи. Деревне ярус в них розріджений, висота дерев не перевищує 4 – 6 м. Поверхня цих ділянок покрита купинами, освіченими осоками і мохом. Трав’яний покрив більш бідний, ніж в фітоценозах деревної групи, але більш замкнутий.

На ділянках, сильно підтоплюються грунтовими водами, формуються фітоценози деревно-моховий групи. Деревне ярус в них сильно пригнічений і розріджене, а трав’янисті рослини витісняються мохами і зустрічаються в основному на верхівках купин.

Фітоценози трав’яний групи розташовуються зазвичай в центральних частинах великих низинних боліт. Тут майже відсутні дерева, рідко зустрічаються чагарники і пишно розростаються трави.

Сильно обводнені ділянки низинного болота зазвичай зайняті трав’яно-моховими і моховими фитоценозами. У мохових природних рослинних угруповань ярус трав’янистих рослин сильно пригнічений і розріджене, частіше зустрічаються низькорослі осоки. Панують тут зелені або сфагнові низинні мохи. Ці ділянки нерідко залиті водою, їх називають мочажін.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.