Релігія і держава, роль релігії в політиці Німеччини

За даними опитувань 2005 років, в Німеччині чисельність католиків становить 26,9 мільйона чоловік (близько 33% населення), які проживають переважно в південних областях країни. 5 північних областях в основному живуть лютерани, парафіяни Нової Євангелічної церкви Німеччини. Діють також автономні протестантські церкви – Об’єднана євангельсько-лютеранська церква Німеччини і Союз євангелічних церков. Чисельність протестантів всіх церков становить 27 мільйонів чоловік (близько 33% населення). У повоєнний час чисельність прихожан в протестантських громадах падає, в той час як чисельність католиків трохи збільшилася.

Міграційні потоки і переселення в Німеччину політичних біженців перетворили мусульманську громаду в третю за чисельністю релігійну групу в країні (налічує 3,3 мільйона чоловік, або близько 4% населення). Більше 90% мусульман – турки, які дотримуються суннітського толку ісламу (також є алавіти, шиїти-двенадцатерічнікі, представники ахмадійя). У землях Німеччини діє близько 2,5 тисячі мечетей.

Частина єврейського населення Німеччини, чисельність якого складає 200 тисяч чоловік, сповідує іудаїзм. Діють синагоги, культурні центри, система релігійної освіти.

Зі східних релігій поширений буддизм. За даними Союзу німецьких буддистів, в Німеччині проживає близько чверті мільйона активних прихильників цього вчення (іммігранти з країн Південно-Східної Азії складають близько 50%).

Дискримінація за релігійною ознакою в Німеччині законодавчо забороняється. Держава і визнані релігійні громади співпрацюють в соціальній сфері. Серед визнаних релігійних меншин можна відзначити мормонів, адвентистів сьомого дня, методистів і баптистів. Різні секти (свідки Єгови, муніти, саєнтологи) у багатьох землях не є офіційно визнаними в якості релігійних спільнот (корпорацій), проте активно борються за надання їм такого статусу (зокрема, свідки Єгови домоглися цього в Берліні).

ФРН є світською державою, в якому реалізується принцип поділу релігійного і політичного життя суспільства. В цілому для Німеччини не характерно серйозний вплив релігії на політичний процес: так, близько 20% населення називають себе атеїстами. Разом з тим одна з найбільш популярних партій країни – Християнсько-демократичний союз – не відмовляється в своїй назві від вказівки на релігію, як зробили аналогічні партії в деяких інших країнах Європи, наприклад, в Австрії, де християнські соціалісти в 1945 році змінили свою назву ( «Австрійська народна партія»). Вступаючи на посаду, канцлер Ангела Меркель наголосила на необхідності враховувати християнські релігійні традиції країни.

Посилання на основну публікацію