Рекреаційні ресурси та їх розміщення на планеті. Проблема раціонального використання
У загальному числі ресурсів, необхідних людському суспільству для нормальної життєдіяльності, рекреаційні ресурси в даний час придбали величезне значення. Під рекреацією (від лат. Reсreutio – відновлення) розуміють відпочинок і відновлення сил людини, витрачених у процесі праці, які поєднуються з лікуванням, відновленням здоров’я і діяльністю, усвідомлено чи інстинктивно спрямованої на це відновлення.
До рекреаційних ресурсів, прямо або побічно сприяє відновленню фізичних, інтелектуальних, творчих сил і можливостей людини, відносять природні та антропогенні явища і об’єкти, які можуть бути використані з метою відпочинку, туризму, лікування.
Рекреація може бути двох типів:
1) пасивна:
а) рекреаційно-лікувальні ресурси;
б) рекреаційно-оздоровчі ресурси;
2) активна:
а) рекреаційно-спортивні ресурси;
б) рекреаційно-пізнавальні ресурси.
Існує й інша типологія рекреаційних ресурсів, а саме підрозділ їх на природні та антропогенні об’єкти: природно-рекреаційні ресурси та культурно-історичні пам’ятки.
Виділяють кілька основних природно-рекреаційних ресурсів.
1. Узбережжя морів, річок, озер, задіяних у рекреації.
2. Гірські масиви.
3. Лісові масиви.
4. Виходи мінеральних джерел і лікувальних грязей
5. Природно-рекреаційні території поділяються на:
1) зелені зони, парки і сквери міст
2) національні парки, заповідники та інші природоохоронні території.
До культурно-історичних пам’яток відносять:
1) архітектурні ансамблі і пам’ятники;
2) музеї.
До проблем раціонального використання рекреаційних ресурсів відносять:
1) екологічні проблеми;
2) проблеми, пов’язані з нераціональним використанням природних об’єктів.