Раси і расоутворення

В науках про народонаселення світу на основі антропологічних ознак виділяють такі найбільші спільності людей, як раси. Антропологія розглядає визначення расової приналежності людей у ??зв’язку з територіальними, еволюційними і морфологічними аспектами.
Раси – це історично сформовані в процесі еволюції великі територіальні групи людей, пов’язані єдністю походження і різняться між собою деякими другорядними зовнішніми фізичними ознаками, що передаються у спадок (форма і колір волосся, колір шкіри, форма очей, особливості скелета і м’яких тканин обличчя та інших частин тіла).
У загальній біології поняття “раса” (або вариетет) використовується для позначення групи організмів, які схожі один з одним в силу свого походження від спільних предків. Освіта зовнішніх відмінностей (формоутворення) на ранніх стадіях формування рас згодом було закріплено тривалої територіальної роз’єднаністю людських груп, які розвивалися в різних природних умовах.
Все людство прийнято ділити на чотири основні великі раси: европеоидную, монголоидную, негроидную і австралоідную.
Європеоїди (біла раса) відрізняються хвилястими або прямими м’яким волоссям різних відтінків, порівняно світлою шкірою, великою різноманітністю забарвлення райдужної оболонки очей – від карих до світло-сірих, блакитних і зеленуватих. Для них характерні сильно розвинений волосяний покрив особи (борода і вуса у чоловіків), слабо виступаючі вилиці, вузький, виступаючий ніс з високим переніссям, тонкі губи. Найбільш поширені в Європі, Північній Африці, Північній і Південній Америці, Азії, Австралії.
Монголоїди (жовта раса) мають прямі жорсткі темне волосся, шкіру жовтуватого відтінку, карі очі, сплощене обличчя з сильно виступаючими вилицями. Волосяний покрив на обличчі менш розвинений, губи помірно потовщені, ніс вузький або середньої товщини з низьким переніссям. Особлива будова має розріз очей – їх відрізняє наявність особливої ??шкірної складки, що прикриває слізний горбок у внутрішніх кутах очей (епікантус). За деякими ознаками до монголоїдів близькі і американські індіанці (американоїди), у яких епікантус розвинений слабкіше, а ніс виступає більш різко, шкіра має червонуватий відтінок. Їх відносять до американської гілки монголоїдної раси. Монголоїди найбільш щільно населяють Азію, Північну і Південну Америку, Океанію, поділяються на континентальну (з більш світлою шкірою) і тихоокеанську (темношкіру) групи.
Негроїди (чорна раса) відрізняються кучерявим чорним волоссям, темно-коричневою шкірою (різних відтінків), карими очима. Особа сплощене з виступаючими вилицями і кілька висунутої вперед щелепної частиною обличчя (прогнатизм), волосяний покрив на обличчі мало розвинений. Для них характерні широкий, слабо виступаючий ніс і потовщені, пухкі губи. Населяють Африку, Північну і Південну Америку.
Австралоїди несуть в собі ряд антропологічних ознак, притаманних негроїдів (широкий ніс і темна шкіра, кучеряве волосся, прогнатизм), а також європеоїдам (рясний волосяний покрив на обличчі і тілі). У них виявляється найбільшою мірою генетичний поліморфізм, тобто групове різноманітність поєднань різних расових ознак (негроїдних, монголоїдні і індо-європеоїдних). Зростання австралоїдів нижче середнього. Вони населяють Австралію й Океанію, південь Індостану та Південно-Східної Азії.
Деякі антропологи схильні об’єднувати в одну велику расу негроидную і австралоідную раси, називаючи її екваторіальній.
У ході історичного розвитку суспільства в результаті міграції людей і міжрасових контактів (шлюби, звернення в рабство та ін.) Утворилося багато перехідних міжрасових типів. Іноді антропологам важко визначити, до якої великий раси належить той чи інший індивід.
Нерідко в категорію самостійних або змішаних рас потрапляють австралійська, бушменську, лопарская, негрітосская і амеріканоідная. У самостійні варіанти зі спірним походженням виділяються полинезийская острівна, айнського (курильська острівна), ефіопська (східно-африканська) і Ведди-дравидийская (південно-індійська) подраси.
Багатовікові контакти європеоїдів (слов’ян, персів) і монголоидов з центральної та східної частин Азії послужили причиною виникнення бурятів, узбеків. Завдяки контактам європеоїдів-арабів Північної Африки з негроїдами Центральної та Східної Африки були створені проміжні форми – ефіопи та суданці. В результаті контактів австролоідов з монголоидами – вихідцями з Південно-Східної Азії, а іноді і з европеоидами сформувалися полінезійці і мікронезійци, негроидов з монголоидами – мелонезійци, папуаси Нової Гвінеї, негритоси Андаманських островів. У Мексиці, Колумбії, Перу зростає частка населення, у якого є риси монголоїдної (індіанської) і європеоїдної рас. Нащадки від шлюбів іспанських і португальських завойовників з індіанцями Центральної і Південної Америки, а також від шлюбів російських колоністів з індіанцями, алеутами і ескімосами на Алясці традиційно називаються креолами. Нащадки, народжені від змішаних шлюбів між людьми європеоїдної і негроїдної рас в Америці, називаються мулатами. В цілому нащадки від змішаних шлюбів між людьми різних рас (і тваринами різних порід) називаються метисами.
Необхідно розуміти, що в процесі соціально-історичного розвитку світу відбувалося і відбувається змішання рас, зміна расових ознак, але в цілому все людство являє собою єдиний біологічний вид – Homo sapiens sapiens.
Розглядаючи проблему освіти і закріплення расових відмінностей, антропологи вважають, що в процесі еволюційного розвитку людини поділ єдиної за своїм походженням раси почалося тільки в кінці давньокам’яного століття (100-50 тис. Років тому) в процесі сапієнтизаціі, освоєння різними популяціями людей нових ландшафтних територій та змішання з іншими групами палеоантропів.
Багато расові ознаки, що виникли шляхом мутацій, придбали пристосувальне значення і в результаті природного відбору закріплювалися в групах стародавніх людей, що жили протягом тисяч років в певній географічній середовищі. Особливості негроїдів і австралоїдів складалися в умовах жаркого вологого клімату екваторіальних районів. Від шкідливого впливу сонячного випромінювання могла оберегти темна шкіра, а також мелковолністие або кучеряве волосся, що утворюють на голові захищає від перегріву “шапку”, подібну повстяною. У жаркому кліматі тропіків пристосувальне значення для посиленого випаровування мали потовщені губи і широко відкриті ніздрі. Прогнатизм негроїдної раси сформувався внаслідок особливостей харчового раціону. У монголоїдної раси, що формувалася в відкритій місцевості степів і напівпустель, адаптивну роль грав епікантус, що захищає очі від яскравого сонячного світла, вітрів і піщаних бурь. Як і у негроїдів, у монголоїдів райдужна оболонка очей має коричневий або темно-коричневий колір, більш стійкий до сонячного випромінювання. У європеоїдної раси, що заселяли лісові території помірного поясу з більш суворим і холодним кліматом, адаптивну роль міг грати волосяний покрив на обличчі і тілі, який в певній мірі сприяв захисту людини від несприятливих погодних умов. В результаті нестачі сонячного світла і ультрафіолетових променів шкіра і волосся придбали щодо світлий відтінок (до лляного кольору в північних широтах), райдужна оболонка очей з часом набула блакитний або зелений колір. На думку антропологів, природний відбір стимулював збільшення чисельності і площі розселення саме тих груп, в яких виявлялося більше число людей з колективними навичками господарсько-культурної діяльності – в збиранні, полюванні, рибній ловлі, будівництві жител, у військових діях.

Посилання на основну публікацію