Промисловість Харківщини

Промисловість — це провідна сфера матеріального виробництва області. Як вам уже відомо, харківська область має яскраво виражені риси індустріального розвитку.

Частка промисловості і сукупної продукції промисловості та сільського господарства становить майже 70%. На Харківщині сконцентровано понад 760 промислових підприємств великого та середнього бізнесу, на яких працює близько 170 тис. чол.

Промисловість нашого краю відіграє провідну роль у промисловому виробництві України.

У загальному обсязі реалізованої промислової продукції України питома вага області становить 6% (п’яте місце в країні, поступаючись лише Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Луганській областям).

Найбільшу частку в обсягах промислового виробництва та реалізації продукції мали такі стратегічно важливі галузі, як:

  • машинобудування;
  • паливно-енергетичний комплекс;
  • виробництво харчових продуктів, напоїв;
  • виробництво тютюнових виробів.

Загальна питома вага цих галузей в обсягах реалізованої промислової продукції області становила понад 78%.

Крім того до галузей спеціалізації належать:

  • промисловість будівельних матеріалів;
  • газова;
  • легка.

Відсутні або мало розвинена:

  • чорна та кольорова металургія (за винятком невеликих передільних і допоміжних виробництв);
  • лісова;
  • гідролізна;
  • нафтохімічна промисловість.

Структурно-виробничі та територіальні особливості промисловості

Спеціалізація промисловості Харківської області в господарстві країни склалась за рахунок переважного розвитку тих галузей виробництва, для яких існують сприятливі:

  • природні;
  • економічні;
  • соціальні умови.

Природні ресурси дозволяють розвивати:

  • паливну промисловість;
  • хімічну промисловість;
  • скляне та фарфоро-фаянсове виробництво;
  • виробництво будівельних матеріалів.

Розвиток харчової й легкої промисловості та низки виробництв інших галузей пов’язаний із виробництвом в області та сусідніх регіонах значної кількості сільськогосподарської сировини.

Та найголовнішими чинниками розвитку багатьох галузей промисловості є:

  • вигідне ЕГП Харківщини;
  • наявність потужної науково-технічної бази;
  • висококваліфіковані кадри (працівники).

Це стосується, перш за все:

  • машинобудівного комплексу;
  • парфумерно-косметичної промисловості;
  • фармацевтичної промисловості.

Тому за обсягом виробництва товарної продукції та чисельністю промислово-виробничого персоналу провідне місце займають галузі переробної промисловості.

Функціонально-галузева структура промисловості області характеризується високою питомою вагою важкої промисловості, на долю якої припадає 72% продукції.

Головне місце тут займає найбільший в Україні машинобудівний комплекс.

Комплекс конструкційних матеріалів виробляє 17,6% валової промислової продукції, а паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) 20,3%.

Харківщина вирізняється високим рівнем спеціалізації та концентрації промисловості.

Це треба знати

Спеціалізацію підприємств за видами продукції називають предметною. Якщо підприємство випускає окремі частини машин, така спеціалізація є подетальною. Виробництво будь-якої машини, зазвичай, мас три головні технологічні стадії:

  • заготовку деталей (питтям, ковкою або штамповкою);
  • механічну обробку на верстатах;
  • збирання.

Заводи можуть мати всі три стадії виробництва, а можуть — одну-дві.

Це технологічна спеціалізація. Підприємства з предметною спеціапізацією кооперуються з іншими для виробництва кінцевої продукції.

У територіальній структурі промисловості Харківської область виділяють три промислових підрайони:

  • Центрально-Харківський (охоплює всю Харківську промислову агломерацію);
  • Південно-Харківський;
  • Східно-Харківський.

У Центрально-Харківському підрайоні всі елементи територіальної структури пов’язані загальними об’єктами виробничої інфраструктури (транспортними магістралями, об’єктами електро- і теплопостачання), а в окремих випадках — технологічними процесами у випуску кінцевої продукції.

Тут склався комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування. Галузями спеціалізації є також:

  • харчова промисловість;
  • легка промисловість;
  • виробництво будівельних матеріалів.

Добре розвинуті:

  • поліграфічна;
  • хімічна;
  • деревообробна промисловість;
  • електроенергетика.

Південно-Харківський підрайон має значні родовища сировини (перш за все природного газу) та розвинуту транспортну інфраструктуру.

Він спеціалізується на:

  • газовій промисловості;
  • виробництві будівельних матеріалів (цементу, шиферу та ін.);
  • виробництві хімічної продукції.

Важливе значення мають підприємства:

  • машинобудування (у тому числі унікальне виробництво оптики);
  • харчової промисловості;
  • легкої промисловості.

У Східно-Харківському підрайоні промисловий розвиток пов’язаний із:

  • наявністю природної та сільськогосподарської сировини;
  • мережі транспортних магістралей;
  • сусідством із Росією.

Основними галузями є:

  • харчова промисловість;
  • машинобудування;
  • виробництво будівельних матеріалів.

Структурні зміни в промисловості

Одним із головних пріоритетів розвитку промислового комплексу області було і залишається підвищення конкурентоспроможності його продукції, у тому числі і через впровадження систем управління якістю.

Харківська область стабільно входить до трійки лідерів України з впровадження на підприємствах системи управління якістю. Підприємства різних галузей регулярно стають переможцями та лауреатами Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України».

Основу промислового потенціалу області складають підприємства високотехнологічних виробництв.

Однак за останні 20 років значно скоротилося промислове виробництво. Зникли з економічної карти області заводи:

  • «Кондиціонер»;
  • моторобудівний «Серп і молот»;
  • завод тракторних двигунів;
  • «Радіодеталь»;
  • шкіряний комбінат;
  • домобудівельний комбінат № 1;
  • «Елеватормельмаш» та інші підприємства, які не змогли пристосуватися до роботи в нових ринкових умовах.

Пріоритетними напрямами розвитку промисловості Харківської області є інноваційні високотехнологічні та наукоємні кластери:

  • авіаційна промисловість;
  • космічна галузь;
  • енергомашинобудування;
  • фармацевтична промисловість;
  • нано- і біотехнології;
  • газодобування і енергетика.

Вимагають реструктуризації та реорганізації проблемні кластери економіки регіону:

  • сільськогосподарське машинобудування;
  • виробництво бронетехніки;
  • дизелебудування.

Це треба знати

Кластер в економіці (від англ. cluster) — сконцентрована на деякій території:

  • група взаємопов’язаних компаній;
  • постачальників обладнання та комплектуючих і спеціалізованих послуг;
  • інфраструктури;
  • науково-дослідних інститутів;
  • ВНЗ та інших організацій, які взаємодоповнюють одна одну і підсилюють конкурентні переваги окремих компаній та кластеру в цілому.

Виробничі зв’язки промислових підприємств області

Через нестачу власних коштів промислові підприємства Харківщини зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні концернів і транснаціональних корпорацій у тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню за співвідношенням «ціна-якість». Це може спростити  вихід продукції на світові ринки.

Розвитку галузей, які орієнтовані на експорт, можуть сприяти іноземні інвестиції.

Перспективною для залучення іноземних інвестицій може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологічних виробництв, який здатен використовувати інтелектуальні активи, наявні в регіоні. Інвестиції в дослідження та розробки допоможуть Харківщині підвищити експортний потенціал і відродити славу регіону високих технологій.

Це цікаво

Проект індустріального парку «Рогань» уже зараз в Україні називають проектом показового промислового парку із системною побудовою інфраструктури.

Майданчик парку загальною площею 166,5 га вигідно розташований за південною околицею Харкова: поруч з окружною дорогою, поблизу з:

  • міждержавною автомагістраллю Москва-Харків-Ростов;
  • міжнародним аеропортом;
  • залізницею.

Планувальне рішення промислового парку «Рогань» передбачає розподіл території на окремі функціональні зони:

  • логістичний хаб (зона) для розміщення складських та фасувальних будівель, автотранспортних підприємств і митних складів;
  • бізнес-сіті — для побудови бізнес-центру та готельного комплексу для проживання іноземних фахівців. На території бізнес-центру, крім офісів компаній, заплановано розміщення центру телекомунікацій і центру міжнародної торгівлі;
  • еколайф — зона виробництва екологічно безпечних продуктів, де розміщатимуться підприємства харчової промисловості, підприємства з виробництва біологічно-активних добавок і лікарських препаратів;
  • хай-тек— зона підприємств приладобудування, машинобудування та інших сфер виробництва, створюваних на основі впровадження новітніх технологічних розробок:
  • креатив-парк, де розміщуватимуться підприємства легкої промисловості, будинки моделей, виробництва меблів і дизайн-студії.
ПОДІЛИТИСЯ: