Промисловість Китаю

Обробні галузі КНР мають перед видобувними секторами невелику перевагу. Адже землі у Китаю не так багато, а сировину завжди можна купувати за кордоном. Зате за кількістю фабрик і заводів Китай практично попереду всієї планети. Всього 360 галузей – саме з такого числа областей і складається промисловість Піднебесної.

Історія китайської промисловості

Індустріалізація країни почалася разом з проголошенням Китайської Народної Республіки в 1949 році. Здавалося б, що з цього періоду промисловість Китаю повинна була розвиватися семимильними кроками. Але темп її розвитку був досить повільним через закритість китайської культури.

Лише в 1979 КНР стало державою з відкритими кордонами. Тоді ж уряд змоделював 4 економічні зони для залучення іноземних інвесторів:

  • Шанхай;
  • Чжухай;
  • Шаньтод;
  • Хайкоу.

У цих зонах були створені всі умови, щоб запустити в роботу максимальну кількість заводів і фабрик. Сьогодні їх число також неухильно зростає.

Першими партнерами Китаю стали підприємці Штатів, Гонконгу і Тайваню. Потім багато інших країн приєдналися до вигідного економічного співробітництва.

1984 – це рік відкриття 18 портових міст для партнерів з-за кордону. Потім і внутрішні міста Китаю невеликого масштабу відчинили свої двері для іноземців.

Важливим кроком перед виходом на міжнародну торговельну арену стало визнання авторського права і створення відповідного закону. Потім нерухомість, транспорт, послуги, роздріб і телекомунікації також були відкриті для іноземних інвестицій. Після проходження перерахованих вище етапів Китай став торговим гігантом, здатним легко і невимушено витримувати міжнародну конкуренцію.

Промисловість: основні галузі

Легка промисловість в КНР – це їжа і текстиль. Продукцію з текстилю на території країни виробляють 23 тисячі підприємств. Багато товарів з текстилю поставляються за кордон. Але і для самого Китаю обсяги такого виробництва цілком прийнятні. Масштаби виробництва здатні забезпечити населення достатньою кількістю товарів повсякденного попиту.

У харчовому виробництві задіяно 65 тисяч підприємств. Що й казати, а поїсти китайці дуже люблять, тому їх харчова промисловість так сильно розвинена. На сьогоднішній день, уряд Піднебесної виділяє величезні дотації для розвитку даної галузі.

Фрукти, овочі, риба та інші морепродукти – ось основні товари для експорту в різні країни. Цієї продукції в Китаї в надлишку, і її надлишки успішно продають за кордон.

Добувна промисловість Китаю не зводиться до видобутку нафти, газу й урану. У Піднебесній успішно проводять видобуток вугілля, заготовляють деревину, руду, марганець, залізо і цинк.

На території цієї держави знаходяться значні запаси рідкоземельних металів. Молібден, ванадій і сурма є лідерами серед рідкісних копалин, що видобуваються в Китаї.

Переробна промисловість представлена ​​у вигляді нафтопереробних виробництв, а також у вигляді металургійних заводів.

Машинобудування, як окрема галузь, в Піднебесній виражено менше, ніж, наприклад, в Японії. Зате досить розвинені суднобудування і авіакосмічна промисловість.

Електронна промисловість і високі технології знаходяться в країні трохи на північ від Пекіна. Там побудована «силіконова долина» на китайський манер.

Виробництво зброї будь-якого виду – це обов’язкова програма будь-якої країни. Китай розробляє підводні човни, ракети, авіаносці, а також термоядерні бомби, як і всі держави світу.

Промисловість: перспективи

Проблема державних економічних секторів промисловості – це величезна кількість персоналу з низьким коефіцієнтом ефективності.

Для вирішення проблеми залучаються фахівці з-за кордону, підвищується доступність профільної освіти. У приватних фірмах з продуктивністю справи йдуть не погано. В іноземних компаніях працюють набагато ефективніше, ніж на місцевих заводах. Аналітики вважають, що такий стан справ зумовлений місцевим ставленням до праці і рівнем престижу організації.

Не всі державні підприємства в повній мірі забезпечуються урядовими замовленнями. З року в рік конкуренція тільки зростає, і китайські виробники починають орієнтуватися на внутрішній ринок, відправляючи на експорт тільки високотехнологічні і дорогі товари.

Китайські промисловці все частіше скуповують закордонні активи, такі кроки заохочуються державою, адже чим більше іноземних виробництв вдасться залучити на територію Китаю, тим стійкіше стане вся економіка в цілому.

Перспективи розвитку промисловості в даній державі досить високі. Ця країна не так важко переживала кризові роки, як європейські країни, саме завдяки розвиненій мережі власних виробництв.

У чому секрет китайської промисловості?

До виникнення КНР країна була практично повністю аграрної. Потім за короткий термін китайці зуміли вибудувати величезну промислову мережу, стали лідируючими виробниками в деяких областях, завоювали своє місце під сонцем на світовому ринку.

Як їм вдалося домогтися такого приголомшливого успіху? Відповідь проста – ресурси і працьовитість зіграли в даному успіху не останню роль. Велике значення на шляху до добробуту мала і ідеологія китайців. Єдина ідея і гордість за свою країну допомогли їм вирватися вперед в економічній гонці. До того ж, велика чисельність населення допомогла забезпечити нові фабрики і заводи персоналом.

Китай – держава, де промисловість дивує своїм розмахом. У Піднебесній існують не тільки промислові міста, а й цілі промислові галузі, які повністю задовольняють внутрішні запити країни, і виробляють достатньо, щоб відправити товар на експорт. Феномен китайського економічного успіху і сьогодні досліджується вченими і фінансистами з усього світу.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Актор Марк Дакаскос