Промисловість Індії

Індія входить у першу десятку країн світу по ряду показників промислового виробництва. Підприємства важкої індустрії сконцентровані в основному на Кота-Нагпурском плато, де родовища коксівного вугілля сусідять з родовищами залізної руди. У раніше відсталих глибинних районах також створюються нові промислові центри (Бхілаї, Бокаро, Роуркела, Дургапур).

За роки політичної незалежності виникла потужна індустріальна база, накопичений науково-технічний потенціал (більше 3700 різних НДІ, КБ, дослідницьких лабораторій), що відповідає передовому світовому рівню, створено один з найпотужніших у світі суперкомп’ютерів — «Парам-10000», налагоджено виробництво широкого спектру цивільних і військових ракетоносіїв. Сучасна Індія володіє високими технологіями, є великим виробником і експортером програмного забезпечення — 140 з 500 провідних компаній світу задовольняють свої потреби у програмному забезпеченні саме за рахунок Індії. Країна займає третє місце в світі по чисельності науково-технічних кадрів, а в 1998 р. стала космічною та ядерною державою.

Частка держави в загальному обсязі інвестицій у сферу НДДКР зросла до 80 % . Половина цих коштів держава направляє на НДДКР оборонної, космічної та атомної промисловості. При цьому 10 % спрямовується безпосередньо на НДІ, а 30 % — на впровадження розробок у промисловість.

Вражає розмах інфраструктури у сфері НДДКР — це понад 900 наукових підрозділів, включаючи університети, приватні НДІ, центри підготовки кадрів, а також банківські, фінансові, страхові та інші структури.

При оцінці економічної ефективності фінансових асигнувань у сферу НДДКР Індія використовують такий критерій, як приріст валової вартості (Gloss Value Addition) кожного з секторів. В обороні, космічної та атомної галузі цей показник дорівнює 1,2 млрд дол. (для порівняння: у сільському господарстві країни він дорівнює 100 млрд дол., а від впровадження різних ноу-хау в промисловості — 90 млрд дол.).

Легка промисловість представлена кустарними і сучасними підприємствами. Всесвітньо відомі індійські натуральні шовку, кашмірські шалі, різьба по дереву, вироби з пап’є-маше, шафран, хутра, ювелірні вироби. Кожен індійський штат, багато міст і окремі місцевості славляться своїми ремісничими виробами:

• Варанасі (штат Бенарес) є відомим центром шелкоткацкого виробництва, а також виробів з бронзи, срібла, золота;

• Мірзапур і Алигархе славляться виробами з металу, різного роду начинням, виробництвом замків, залізних скринь і т. д.;

• Фирозабад — найбільший в країні центр по виготовленню скляних браслетів;

• Майсур (колишня столиця однойменного князівства) — центр виробництва виробів зі слонової кістки, сандалового дерева, натурального шовку і т. д.

Підприємства з переробки сільгосппродукції та мінеральних копалин зазвичай розташовуються поблизу місць видобутку сировини. Це заводи з очищення бавовни, переробки арахісу, цукрової тростини, заморожування і вялению продуктів, первинній обробці металів. Уряди штатів всіляко вітають розвиток місцевої промисловості: повсюдно з’являються так звані промислові парки — невеликі вільні зони, де встановлені знижені податки і низькі ціни на землю.

В останні роки Індія стала відома як виробник лікарських і фармацевтичних препаратів, цілком конкурентоспроможних із західною продукцією, але більш дешевих. Зберігає високу частку в експорті і така традиційна для Індії галузь, як ограновування діамантів та інших дорогоцінних каменів.

Індійський промисловий капітал, як приватний, так і державний, охоче йде на ділові відносини з зарубіжними партнерами з метою придбання новітніх технологій, а також можливості піддати свій менеджмент зарубіжної ділової експертизу і отримати доступ до зарубіжних ринків.

Зростання індійської економіки багато в чому сприяє великий фінансовий і банківський сектор. Індія може пишатися широкої і грамотно організованою банківською сферою. Вона володіє мережею національних фінансових інститутів (свої і закордонні інвестиційні фонди, інвестори, лізингові компанії, венчурні фірми і т. д.) і прекрасно розвиненим фондовим ринком, де стикаються інтереси 23 фондових бірж. Загальна ринкова капіталізація фондових бірж в Бомбеї (BSE) і Національної Фондової біржі (NSE) склала в 2008 р. більше 8 млрд дол.

Глибина і масштаби індійських фондових ринків перевищують розміри фондових ринків таких конкуруючих країн, як південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань («східних драконів»), Філіппіни, Таїланд, Малайзія. Індійські фондові ринки обладнані за останнім словом біржової техніки і завоювали визнання у діловому світі завдяки високому професійному рівню проведення фондових операцій, розвиненої ринкової інфраструктури, особливих умов торгівлі через Інтернет, 26 % -ному участі іноземних активів у секторі страхування, полегшеною процедурою вкладення і вилучення інвестицій для ряду компаній та підприємств і т. д.

Акції індійських компаній, стимульовані зростанням національних наукомістких галузей, заснованих на знаннях, досягли серйозних успіхів на фондових ринках США. Не випадково Індія викликає чималу зацікавленість у національних і зарубіжних інвесторів. Проблема інвестування наділена на ряд важливих питань, а саме, яка інвестиційна привабливість даної країни, сприяє проведена урядом політика лібералізації припливу капіталу в країну, чи актуальна проблема зовнішнього боргу і т. д.

Активний приплив капіталів за останні 5-6 років склав близько 56 % чистого припливу капіталу в країни, що розвиваються, в цілому. При цьому, якщо в попередні роки портфельні інвестиції в країну були більше прямих, то зараз картина помітно змінилася: прямі інвестиції аж до 100 % можна у всіх галузях і секторах індійської економіки, крім областей, де інвестор вже має бізнес, або індійська компанія здійснює фінансові послуги або прямі іноземні інвестиції, які суперечать політиці, що проводиться в даній галузі. Найбільша частка прямих іноземних інвестицій припадає на електротовари (16 %), транспорт (10 %), телекомунікації (9,6 %), сферу послуг (9 %).

Один з важливих факторів, що визначають інтерес іноземних інвесторів до Індії, — це наявність у ній величезного внутрішнього ринку. У самому справі, швидке зростання міського населення, прорив електронних засобів інформації, освіти, туризму, зміна характеру витрат індійської родини, зростаюче повсюдно увагу індійських покупців до якості товарів, їх дизайну, торговим маркам, комфорту, зрослий інтерес на послуги готелів, ресторанів, персонального транспорту і т. д. — все це забезпечує внутрішньому ринку стійку тенденцію до зростання, активно підігріваючи інтерес зарубіжних інвесторів до цієї країни.

Однак ефективність проведених заходів не відповідає вимогам національної економіки Індії у повній мірі, оскільки частка прямих іноземних інвестицій поки що становить не більше 1 % загальносвітових прямих іноземних інвестиціях. При цьому майже половина з них припадає на два великих промислових центру країни — Делі і Бомбей. Тим не менш Індія кровно зацікавлена в тому, щоб стати активним учасником міжнародної торгівлі та міждержавних потоків капіталу.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Температура гарячої води