Продовольча проблема

Продовольство – найважливіший фонд життєвих функцій людства. Великий наш співвітчизник, фізіолог І. П. Павлов вказував, що «взаємини живого організму з навколишньою природою – є взаємини, опосередковані питаннями харчування». Цей справедливий посил наводить на думку про те, що забезпечення продовольством людства виходить далеко за рамки природних і виробничих факторів. Їжа, що належить у своїй першооснові середовищі існування, використовується людиною як продукт його культури, займаючи в системі «природа – культура» проміжне місце. Існує, наприклад, широко відомий вислів «цивілізація рису», з якого випливає, що рису як продукту належить значне місце не тільки в харчуванні, а й у всій системі духовних зв’язків між людьми і світом природи.

Дефіцит продовольства зазвичай сприймається як лихо, а його відсутність – як катастрофа. Недолік і відсутність продовольства призводять до різних форм прояву продовольчої кризи: недоїдання, неповноцінного харчування або до справжньому голоду. Про рівень і норми харчування ми будемо говорити нижче; Зараз же відзначимо відмінність між поняттями «недоїдання» і «неповноцінне харчування», що складається в тому, що при неповноцінному харчуванні людина, особливо дитина, іноді їсть стільки, скільки фізично може з’їсти (наприклад, крахмалоносних: маніока, ямсу, картоплі), не отримуючи при цьому ні протеїнів тваринного походження, ні інших цінних елементів.

Почасти тому загальне число голодуючих у світі оцінюється по-різному. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на планеті систематично голодують близько 500 млн чоловік, а близько 1 млрд осіб відчувають явний недолік їжі. Різниця в оцінці голодуючих цілком з’ясовна. І мова йде не тільки про відмінність дієслів «голодувати» і «недоїдати». Саме з цим пов’язане таке поняття, як «прихований голод», т. Е. Нестача в раціоні харчування багатьох цінних поживних речовин: протеїнів тваринного походження, білків, жирів, вітамінів, мінеральних солей. Справа ще й у тому, що в окремих регіонах неврожайні роки (недороди) змінюються врожайними, і тоді масштаби голоду істотно (але тимчасово) скорочуються. Суперечливість в оцінці кількості голодуючих у світі залежить також від використовуваної при цьому методики.

На земній кулі сьогодні недоїдають і голодують більше, ніж когдалибо раніше, і це не дивлячись на те, що в світі на душу населення виробляється більше продовольства, ніж коли б то не було в історії людства. Однак глобальна проблема недоїдання і голоду не зводиться тільки до дефіциту продовольства, вона «наскрізь» пронизана політикою, найтіснішим чином пов’язана з економікою та різними сферами суспільного життя.

Глобальне звучання продовольчої проблеми додає і той факт, що окремим державам її рішення неможливо домогтися порізно, необхідні спільні зусилля: 1) країн голодуючих; 2) країн, що прагнуть досягти повного і гармонійного раціону харчування, і 3) країн, які досягли достатку продовольства і вимушених навіть «боротися» як з надлишками харчових продуктів, так і з надмірною їх споживанням і пов’язаними з цим хворобами. Як і багато інших глобальні проблеми, продовольча значно стримує подальший розвиток цивілізації.

Посилання на основну публікацію