Проблеми типології в країнознавстві і туризмі

Типологія (або класифікація) являє собою певне узагальнення і угруповання різноманітних предметів, процесів і явищ, назв, понять або їх видів за спільністю будь-яких ознак. Типологія виконується за прийнятою системі, що дозволяє проводити порівняння виділених угруповань з метою виявлення та узагальнення загальних характерних рис і закономірностей. Типологія групує за певними ознаками і зменшує число досліджуваних об’єктів (країн, регіонів, народів світу тощо), ділить їх на групи і тим самим полегшує розуміння спільності або відмінностей процесів і явищ. Численні індивідуальні риси набагато легше розібрати на тлі загальних типологічних.
Застосування типологій необхідно при дослідженні різномасштабних, різноякісних і дрібних об’єктів (країн, районів, природних і культурних об’єктів, міст, етносів, мов та ін.). Наявність спільних типологічних рис (або характеристик) країн і регіонів світу пояснюється тим, що розвиток держав протікає відповідно до загальними закономірностями розвитку земного людського співтовариства. Однак це не виключає численних варіацій, зумовлених конкретними природними, історичними та соціальними особливостями того чи іншого регіону світу. Таким чином, типологічний підхід в країнознавства дає можливість виявити загальні риси та індивідуальні особливості в різноманітті життя країн і народів і в той же час виділити і зрозуміти загальні напрямки процесів розвитку.
У страноведении застосовуються численні типології, що використовують різноманітні критерії виділення подібних таксонів або структур, за якими можуть бути згруповані країни і народи. Наприклад, в природному страноведении в цілях класифікації країн та регіонів за географічними ознаками застосовуються такі критерії:
– Просторові, що відображають географічне положення країни (полярна, субтропічна, острівна, приморська, континентальна та ін.);
– Зонально-кліматичні, що характеризують країни і регіони по переважаючим на території кліматичних умов (країни арктичного, помірного, субтропічного, тропічного, екваторіального клімату);
– Геоморфологічні, що виражають переважання типів рельєфу на території країн (гірські або рівнинні країни) та ін.
У соціально-економічному страноведении для класифікації країн світу використовуються наступні ознаки:
– Функціонально-просторові, що показують характер географічного розміщення самих об’єктів та їх територіальних поєднань;
– Економічні, що характеризують взаємозв’язку об’єкта з місцевими природними та економічними умовами;
– Історико-географічні, відображають особливості історичного розвитку територій країн і регіонів;
– Етно-конфесійні, що об’єднують етнічні та релігійні особливості населення країн і регіонів світу;
– Цивілізаційні, що відображають культурно-історичні особливості країн і регіонів;
– Політичні, що показують характер державного устрою і політичного ладу, що відображають вплив політичних партій.
Загальні критерії створюють природну типологічну основу для виявлення та пояснення інших особливостей екологічного або соціально-економічного порядку в ході аналізу країнознавчих характеристик і застосування їх для цілей туризму.
Районування територій як пізнавальна процедура являє собою окремий вид класифікації територіальних виділів. Природне, або фізико-географічне, районування – це система територіального поділу, заснована на виявленні супідрядних природних регіонів. Основними одиницями комплексного фізико-географічного районування є: географічний пояс, географічна зона, географічна підзона, фізико-географічні сектор, країна, область, провінція, район.
Фізико-географічне комплексне районування служить природно-науковою основою при плануванні та проектуванні в різних галузях народного господарства та інших видах прикладного районування, наприклад туристського та рекреаційного районування територій.
Типологія туристських районів світу також може проводитися на основі різних критеріїв (природних, економічних, інфраструктурних).
У підсумку типологічний підхід дає можливість побачити загальне і приватне в територіальному розміщенні природних явищ, економік, етносоціальних особливостей, рівня життя населення, розвитку рекреації і туризму та інших проявів життя країн і народів світу.

Посилання на основну публікацію