Проблема раціонального використання добрив

Добривами називають речовини, що містять поживні елементи в засвоєній рослинами формі, внесення яких або в ґрунт, або у формі підгодівлі призводить до підвищення врожайності культурних рослин.

За походженням розрізняють органічні, неорганічні добрива та органомінеральні суміші. За складом добрива поділяють на азотні, калійні, фосфорні, змішані і комплексні. За кількістю поживного елемента, який необхідний рослині, добрива поділяють на макродобрива (потрібні організму у великих кількостях – азотні, фосфорні, калійні) і мікродобрива (необхідні рослині в дуже малих кількостях – це сполуки, що містять мідь, залізо, марганець, йод і т. д.).

Добрива тільки тоді будуть ефективними, коли їх використання буде оптимальним – не можна вносити ні малі, ні дуже великі дози добрив. Крім того, велике значення мають терміни і способи внесення добрив. Технологію застосування добрив розробляють науковці в галузі сільського господарства, реалізують – агрономи і працівники, зайняті у сфері сільськогосподарського виробництва. Було виявлено, що азотні добрива сприяють отриманню великої маси урожаю, проте надмірне внесення азотних добрив (як амонійних, так і нітратних) призводить до отримання екологічно неякісної продукції – вона містить нітратний азот, який надає шкідливий вплив на людину, і за певних концентрацій нітратів така продукція викликає отруєння, в ряді випадків призводять до смерті.

Токсичність (отруйність) нітратів проявляється наступним чином.

  • Первинна токсичність пов’язана з впливом власне нітрат – іонів (NO- 3) , при якому відбувається пригнічення процесів в дихального ланцюга, роз’єднання процесів окислення і фосфорилювання, порушення обміну вуглеводів. Ця токсичність відносно невелика, більшої шкоди приносять інші види токсичності, пов’язані з перетворенням нітрат – іонів в організмі людини і теплокровних тварин.
  • Вторинна токсичність пов’язана з перетворенням нітрат – іонів в нітрит- іони (NO -2). Нітрит – іони взаємодіють з дихальним пігментом – гемоглобіном, який перетворюється в метгемоглобін (в гемоглобіні міститься залізо у формі Fе2 +, а в метгемоглобін – у вигляді Fе3 +). Метгемоглобін, на відміну від гемоглобіну, не здатний взаємодіяти з O2 і переносити його до клітин тіла, тобто відбувається порушення процесів дихання, а це призводить до появи головних болів, запаморочень, блювоти, зниження артеріального тиску і може навіть виникнути коматозний стан.
  • Третинна токсичність нітратів пов’язана з подальшими перетвореннями нітрит- іонів в нітрозоз’єзнанні, багато з яких мають канцерогенні властивості (здатні викликати ракові захворювання).

Нітрати, що потрапили в організм, виводяться з нього протягом 4-12 годин на 50-80 % (залежно від віку – у молодих більше, у літніх – менше). Всі розглянуті перетворення можуть відбуватися в кишковому тракті і в крові. Сполуки азоту в організм тварини можуть надходити як у вигляді нітратів, так і у вигляді нітритів і внаслідок їх інорідності для організму вони, внесені до підвищених доз, викликають отруєння.

Слід зазначити, що організмам рослин неорганічні сполуки азоту не приносять шкоди, так як вони необхідні для процесів синтезу азотвмісних сполук. Але наявність надлишку азотних сполук призводить до того, що рослини накопичують їх у собі, і якщо такі рослини потрапляють в якості їжі в організм теплокровної тварини або людини, то вони викликають їхнє отруєння.

Надмірна кількість неорганічних сполук азоту (нітратів, нітритів) може накопичуватися не тільки в результаті надлишкового внесення неорганічних азотних добрив (селітр, амонійних сполук), але і органічних добрив (гною, гуано та ін.)

Екологічно небезпечним є надмірне внесення та інших макродобрив – фосфорних, калійних. Ці добрива (в їх числі і азотні) потрапляють у вигляді стічних, ґрунтових і дощових вод у водойми і викликають явище, зване «евтрофікацією» (бурхливий розвиток рослинності водойми, особливо фітопланктону, а також зважених у товщі поверхневих вод мікроскопічних водоростей).

Евтрофікація супроводжується інтенсивним поглинанням кисню і виділенням великої кількості сірководню та аміаку, що веде до загибелі риб та інших тварин, в таких водоймах вода стає непридатною для пиття й навіть для купання.

Надмірне внесення різних добрив не тільки призводить до отримання неякісної продукції, забруднює навколишнє середовище, але і збільшує витрати на отримання одиниці продукції. Все це вимагає більш раціонального використання добрив та оптимізації технології їх внесення.
Крім розглянутих вище екологічних проблем, пов’язаних з дією антропогенних факторів, існують й інші проблеми, наприклад:

  • біологічні проблеми, пов’язані з деградацією і скороченням лісів, пасовищ, запасів риби і хутра;
  • екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням основних компонентів біосфери (атмосфери, гідросфери та літосфери);
  • ґрунтово-геоморфологічні проблеми, що складаються в процесах ерозії ґрунтів, яроутворення, засолення та іншого забруднення ґрунтового покриву;
  • земельні проблеми, пов’язані з нераціональним землекористуванням, урбанізацією, виснаженням надр, нераціональним їх використанням та видобуванням корисних копалин;
  • ландшафтні проблеми, пов’язані з погіршенням і втратою природно-рекреаційних якостей ландшафтів через нераціональну їх експлуатацію, а також цілий ряд інших проблем.

Все викладене вище робить необхідним вивчення основ промислової екології, впливу антропогенних факторів і виробничої діяльності людини (складової частини антропогенного впливу на природу) на природне навколишнє середовище, а також основ і принципів природоохоронної діяльності.

ПОДІЛИТИСЯ:
Comments (1):
  • Anonymous on 20.11.2016
    Спасибі !
Дивіться також:
Борсук