Природний ландшафт: доповідь

Ландшафт – природна географічна система взаємопов’язаних елементів земної природи; ландшафт являє собою ділянку географічної оболонки, що володіє якісним своєрідністю.

Термін «ландшафт» ввів в науку знаменитий німецький учений Олександр Гумбольдт. Це слово він запозичив з німецького: «Land» – земля, «Schaft» – взаємозв’язок, взаємозалежність, що означало «вид землі». Вчений розумів під ландшафтом «візуально сприйняту і естетично оцінювану красу навколишнього».

Кожен природний ландшафт має індивідуальний зовнішній вигляд і внутрішню структуру, конкретне становище на земній поверхні і кордони. Вивчення ландшафтів передбачає виділення типового і унікального. Так, подумки уявляючи собі гірські і рівнинні ландшафти, ми виділяємо, перш за все, риси, загальні (типові) для всіх типів гір і рівнин. Унікальними будуть ландшафти конкретного місця.

У міру освоєння природних ландшафтів збільшується процес їх антропогенної зміни. Формуються антропогенні, зокрема – культурні ландшафти.

Пам’ять ландшафту пов’язана зі стійкістю геосистеми і характеризується здатністю відображати не тільки вплив сучасних чинників, але і зберігати сліди минулого. Охоронцями пам’яті виявляються компоненти ландшафту (грунт, біота).

Прикладом дії пам’яті ландшафту може служити унікальність природи північного схилу Центрального Кавказу. Особливість цієї території полягає в відсутності чітко вираженого лісового поясу: степи відразу переходять в гірські луки. Доведено, що безлісся – це спадщина колишньої перигляціальної обстановки. У минулому по периферії районів, зазнавали заледеніння, сформувалася своєрідна трав’яниста рослинність. Вона-то після зміни клімату і не дала впровадитися лісах.

Посилання на основну публікацію