Природні зони Північної Америки

Північна Америка – величезний материк, який перетинають як холодні, так і гарячі кліматичні пояси. Тут є посушливі пустелі, непрохідні болота, трав’янисті прерії, густі ліси, райські тропічні куточки, безкраї рівнини і величні гірські масиви. Подібні ландшафти і природні умови формують чудовий, різноманітний світ флори і фауни.

Всього на материку виділяється 8 основних природних зон, кожна з яких відрізняється географічним положенням, кліматом, ґрунтами, а також тваринним і рослинним світом.

Цей пояс розташований переважно на островах Канадського Арктичного архіпелагу і в Гренландії. Середня температура в січні тут знаходиться на позначці -32 градуса Цельсія, а в липні – всього 0 градусів Цельсія. Однак взимку бувають суворі морози – до -50º С і нижче. Грунти переважно арктичні пустельні, з вічною мерзлотою. Рости в таких умовах можуть лише деякі представники флори. Людський промисел також обмежений однією лише полюванням на місцевих тварин. Арктична пустеля – унікальна природна зона, яка знаходиться в уразливому становищі через зміни клімату і танення вічної мерзлоти.

Тундра і лісотундра

Тундра і лісотундра займають майже все північне узбережжя континенту, закінчуються приблизно на 53 градусі с. ш. Клімат тут вже менш суворий для проживання безлічі видів тварин: в липні температура стійко тримається на позначці + 8-10 градусів Цельсія, а в січні рідко перевищує показники від -24 до -32º С. В цій природній зоні переважають тундрово-глейові і торф’янисті грунти . Місцями вже зустрічається більш багата рослинність, а люди в цьому регіоні не тільки полюють, а й займаються видобутком корисних копалин.

Області висотна поясности

Області висотної поясності Північної Америки особливо виражені на західному узбережжі континенту, де простягається гірська система Кордильєри, а також на сході, де розташована гірська система Аппалачі. На різних висотних поясах спостерігаються виражені відмінності в природі:

в канадських Кордильєрах відмінності особливо помітні: з боку берегів простягаються луги, з 1000 м починаються хвойні ліси, а потім гірська тундра і льодовики;
в субтропічному поясі Сьєрра-Невади на рівні 1500 м починаються ліси чапараль, альпійські луки – 3000 м. На сході гірської системи лісів практично немає, зустрічаються тільки степи і ялівцеві ліси, а між горами розкинулися пустелі;
Кордильєри США з боку Тихого океану покриті чагарниковими дубами, а трохи вище починаються хвойні ліси, на позначці 3000 м – альпійські луки.
Фауна гірській місцевості не дуже різноманітна, на висоті від 3000 метрів здатні жити лише деякі види тварин.

Тайга

Проходить між 53 і 48 градусами с. ш. на сході материка і між 65 і 55 градусами с. ш. – на заході. Клімат тут уже м’якше, взимку стовпчик термометра рідко опускається нижче -24º С, а влітку стоїть приємна погода – в середньому + 16º С. Грунти в цьому природному поясі переважно підзолисті, що забезпечує хороший зростання деревам. Люди в тайзі займаються полюванням, видобутком копалин, а також вирубкою лісів.

Змішані і широколистяні ліси

До цієї природної зони належать такі регіони, як Великі озера і узбережжі Атлантичного океану. Влітку тут тепла погода – від +16 до +24 градусів Цельсія, а в січні рідко бувають люті морози, середня температура тримається на позначці -16 градусів Цельсія. Переважно зустрічаються бурі і сірі лісові грунти. Сприятливі умови сприяють значному різноманітності видів тварин і рослин.

Степ (прерії) і лісостеп

До цієї природної зони належать Великі рівнини. Клімат переважає помірний і субтропічний, в липні досить тепло, а в січні температура рідко буває нижче -16 градусів Цельсія, нерідко переважає плюсова температура. Відрізняється сприятливими чорноземними і каштановими грунтами.

Змінно-вологі ліси

Це одна з найбільш родючих, хоча і сухих зон на материку. Характеризується досить високою середньорічною температурою – від +20 до +24 градусів Цельсія, теплою зимою, при якій температура рідко опускається нижче 0º С. У цю зону входить Примексиканская, Миссисипская, Приатлантична Флорида. З грунтів переважають жовтоземи і червоноземи.

твердолисті ліси

Розташовані на вузькій смузі західного узбережжя Північної Америки в Каліфорнії. Твердолисті ліси займають незначну площу щодо інших біомів континенту. У рік в цих лісах випадає до 1000 мм атмосферних опадів, більша частина з яких припадає на зимовий час.

Ґрунти тут в основному червоноколірна і коричневі (каштанові). Клімат помірний, зрідка випадає сніг, але швидко сходить. Твердолисті ліси тісно межують з пустелями, саванами, а також з лісами помірних широт, тому флора і фауна багато в чому схожа з цими зонами.

Представники флори:

пробкові та кам’яні дуби;
верес;
мирт;
суничне дерево;
евкаліпт;
дикі маслини.
У жорстколистих лісах водяться вовки, мангусти, дикобрази, а також безліч птахів.

савани

Савани – природний пояс Центральної Америки, в якому переважає тропічний і субтропічний клімат. Ґрунти тут переважно червоно-бурі, що забезпечує умови для зростання колосальної кількості видів трав. Також ці умови підходять для обробітку земель і вирощування теплолюбних культур, наприклад, кави.

Пустелі і напівпустелі

Завершальна, настільки ж несприятлива для життя, як і арктична пустеля, зона пустель і напівпустель. Характеризуються постійним жарким кліматом, тільки в січні рідко температура опускається до нуля. До цього регіону належить Каліфорнія, Великий басейн, південь Скелястих гір. Грунти – переважно серобурие і сіроземи.

Тварини і рослини природних зон Північної Америки

Навіть в арктичних пустелях і найспекотніших районах Північної Америки знайдуться унікальні мешканці. Так, в північних зонах Арктики зустрічаються лишайники і мохи, що служать джерелом їжі для лемінгів і вівцебиків – найчисленніших тварин регіону. Зустрічаються тут і дивовижні полярні вовки, а на льодовиках – величезні моржі з страхітливими бивнями. Один з характерних мешканців холодних пустель – полярний ведмідь.

У прибережних водах Арктики мешкають тюлені, гренландські кити, зрідка заходять косатки. А серед птахів – куріпки, гаги і арктичні чайки.

У тундрі знову – велика кількість мохів та лишайників. А тваринний світ стає багатшим: північні олені, песці, зайці і сови доповнюють куріпок, чайок і білих ведмедів.

Тайговий ліс – це велика кількість хвойної рослинності. Тут можна зустріти сосни, чорні і білі їли, а також лікувальну бальзамічні ялицю. Осики, берези та інші листяні породи тут практично не зустрічаються. Тваринний світ тайгового лісу різноманітний:

  • лосі, вапіті;
  • грізлі;
  • росомахи і бобри;
  • куниці, білки, ондатри;
  • сови, кедровки, глухарі, дятли та інші види птахів.

Гірські ліси – багатство Скелястих гір. Тут зустрічаються реліктові дерева, а також високогірні тварини. Лосі, лисиці, кози і толсторог – переважні мешканці регіону. Також тут зустрічаються зайці, лугові собаки, койоти, барібали і грізлі. Білоголовий орлан – символ США – мешкає саме в цій зоні.

А ось в змішаних лісах, розташованих на сході, зростає унікальне різноманіття дерев: буки, каштани, сосни та ялиці, дуби, клени та ялини. У всьому цьому пишноті мешкають лисиці, вовки, білки, грізлі, лосі, бізони, єноти, скунси, бурундуки.

В степах рослинність більш бідна, але зате тут дуже багато трав: пирій, ковила, тонконіг, тонконіг. Серед тварин переважають лугові собачки, ховрахи.

Пустелі і напівпустелі заселені в основному кактусами, ящірками, зміями, скорпіонами і павуками. Зрідка зустрічаються зайці, лисиці і койоти. У тропічних лісах рослинність неймовірно багата: кипариси, дуби, папороті, пальми. Живуть в цьому різноманіття дикі кішки, рептилії і яскраві птиці.

Посилання на основну публікацію