Природні умови Подільського району України

Тектонічна будова: тектонічні структури Східно-Європейської платформи – Український кристалічний щит і Волино-Подільська плита

Подільська плита.

Рельєф: піднесена рівнина, глибоко розчленована долинами річок;

Основна частина – Подільська височина (висота до 443 м на заході Тернопільської області, виділяються масиви Опілля і Кременецькі гори, вапнякова гряда Товтри); північ – Волинська височина; північний схід – Придніпровська височина.

Клімат: атлантико-континентальна кліматична область помірного поясу. Зима м’яка (середні температури січня -6, -5 ° С). Літо тепле (середні температури липня +18, +20 ° С). Кількість опадів становить 450-650 мм на рік.

Водні ресурси: 486 річок довжиною понад 10 км кожна. Щільність річкової мережі від 0,2 км / км2 до 0,76 км / км2. Дністер з лівими припливами Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа та ін .; Південний Буг з притоками Бужок, Згар, Рої, Соб, Савранка та ін., Верхів’я річок басейну Дніпра (Горинь, Случ, Рось та ін.).

Налічується близько 100 водосховищ. Найбільш великі з них:

Дністровське, Ладижинське. Озер мало. Пробурено 2,2 тис. Артезіанських свердловин для водопостачання району.

Кількість водних ресурсів в Хмельницькій та Вінницькій областях – по 2000-2500 млн. М3 / рік, у Тернопільській області – 1500-2000 млн. М3 / рік. Водоспоживання в Хмельницькій, області становить менше 250 млн. М3 / рік, у Вінницькій – 1000-1500 млн. М3 / рік, у Тернопільській – менше 250 млн. М3 / рік.

Грунтово-рослинний покрив: сірі лісові грунти під широколистяними і змішаними лісами (основна територія – граб, дуб, липа, ясен, в’яз, на півночі – сосна звичайна, ялина, береза, на півдні – дуб скельний) чергуються з чорноземами типовими і опідзоленими під луговими степами. У заплавах річок – вільха чорна.

Ендеміки: волошка Савранський, волошка Бессера, аконіт Бессера, шавлія кременецький, шиверекія подільська, костриця разнолистная, цибуля прямій, заячий конюшина Шеверека; реліктові види: клопогон смердючий, медунка м’яка, осока низька, осока біла, чистець вузьколистий, вязель стрункий, Хвощ великий та ін., лікарські трави: валеріана лікарська, первоцвіт весняний, горицвіт весняний, звіробій звичайний, конвалія звичайна, скополія карниолийская, липа серцелиста , калина звичайна, аїр болотний та ін.

Ліси займають 13,1% території (798 тис. Га).

Тваринний світ: 70 видів ссавців, 300 – птахів, 40 – риб, 10 – плазунів, 11 – земноводних.

Ссавці: козулі, заєць-русак, лисиці, свиня дика, білки, тхори, ховрахи, хом’як звичайний, полівка звичайна, куниця лісова, їжак звичайний, слепиш подільський; біля водойм – видри, норка; в Червоній Книзі України – кутора мала, подковонос малий, вечірниця велетенська, тхір степовий.

Птахи: качки дикі, гуси, мартин, до Червоної Книги України включені журавель сірий, сокіл-балобан, сокіл-сапсан.

Плазуни: полоз лісовий, гадюка степова східна – все внесені до Червоної Книги України.

Риби: коропи, окуні, щуки, соми, в’юн, лящі, лин та ін.

Акліматизовані: собака єнотовидний, лось, олень плямистий, зубр, лань, бобер, американська норка, фазан і ондатра.

Рекреаційні ресурси: м’який клімат, мальовничі ландшафти, мінеральні води (найбільш відомі у Вінницькій області: Хмільник, Немирів), лікувальні торф’яні грязі. У районі 33 санаторію та 9 будинків відпочинку. Найбільш відомий курорт – Хмільник.

Природоохоронні території: 1010 територій та об’єктів природно-заповідного фонду (109,2 тис. Га).

Об’єкти державного значення: заповідник Медобори, 47 заказників (ландшафтні – Іванковецький, Івахновецький Кармалюкова Гора, Княжпільський, Сокіл, совий Яр, Ціковскій, Касперівський, Володимирська Дубина, Грабарковскій Коростовецкій, Урочище Самчінецкое; ботанічні – Городоцький, ПанівецкаяДача, Сатанівська Дача, Чапля, Веселовський , Голіцкій, Жіжавскій Дов-жоцкій, Обіжевскій, Яблунівський, Криве Урочище, Белянський Ліс, Бронницький, Вендіченская Дубина, Горячковська Дача, Дашевський, Дяківці, Журавлівська Дача, Іллінецький, Криве, Сестріновская Дача, Устянський Дача, зоологічний – Буго-Деснянський; лісові – Дача Галілея, Суразького Дача, Марксова Дубина; орнітологічний – Чістілевскій; гідрологічні – Башта, Маломолінцевскій, Моначінскій, Семіковскій, Серетскій; геологічний – Медоборський), 24 пам’ятки природи (комплексний – Кременецькі гори; геологічні – печери Кришталева, Вертеба, Млинки. Озерна , Оптимістична, Перлина, Ювілейна; ботанічні – урочища Глоди, Заліщицька діброва, Подільська бучина, Трубчин та ін.), Гермаківський, Хоростківський дендрологічні парки, Кам’янець-Подільський ботанічний сад, 23 парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва (Більче-Золотецька, Вишневецький , Раєвський, Скала-Подільський та ін.).

Об’єкти місцевого значення – 27 заказників, 695 пам’яток природи, 48 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 40 заповідних урочищ.

Посилання на основну публікацію