Природні умови Карпатського району України

Тектонічна будова: частини Альпійської складчастої системи – Карпатське складчаста споруда, Передкарпатський прогин. Закарпатська западина, частина Західно-Європейської платформи; тектонічні структури Східно-Європейської платформи – Волино-Подільська плита і Галицько-Волинська западина.

Рельєф: гори – Українські Карпати (найвища точка України – г. Говерла, 2061 м); височини – Передкарпатська, Хотинська (м Берда – 515 м, найвища точка рівнинної України), Подільська (масиви Розточчя, Опілля, Гологори, Вороняки), Волинська; Закарпатська низовина.

Клімат: атлантико-континентальна область помірного поясу. Зима на рівнинах м’яка (середні температури січня -5, -3 ° С), в горах – більш сувора (-8, -6 ° С). Літо на рівнинах тепле (середні температури липня +17, +20 ° С), в горах – прохолодне (+9, +14 ° С). Кількість опадів на рівнинах – 600-800, в горах – 800 -1500 мм на рік.

Водні ресурси: 17463 річок, 574 з них має довжину понад 10 км. Щільність річкової мережі коливається від 0,2 км / км2 на рівнинах до 2,0 км / км2 в горах.

Басейн Чорного моря – Дністер з притоками, Прут, Сірет, Тиса та їх притоки; басейн Балтійського моря – Західний Буг і Сан з притоками. Близько 1 850 ставків і невеликих водосховищ. З них найбільш великі – Дністровське, Бурштинське, Чевчінское озера.

Кількість водних ресурсів у Львівській та в Івано-Франківській областях, – по 4000-5000 млн. М3 / рік, у Чернівецькій області – 1000-1500 млн. М3 / рік, у Закарпатській – більше 8000 млн. М3 / рік. Водоспоживання в усіх областях, за винятком Львівської становить менше 250 млн. М3 / рік, у Львівській області – 250-500 млн. М3 / рік.

Грунтово-рослинний покрив: Прикарпаття – дерново-підзолисті, сірі лісові грунти, чорноземи опідзолені під листяними (дуб, бук) і змішаними лісами (дуб, сосна); Карпати – бурі лісові грунти під хвойними (ялина, ялиця), листяними (дуб, бук) і змішаними (ялина, ялиця, бук) лісами, гірничо-лугові грунти під альпійськими луками – полонинами, з переважанням белоуса, тонконога, щучки та ін. ; Закарпаття – дернові опідзолені грунти під листяними лісами (дуб, бук), лугові грунти під заплавними луками. У долинах річок – лучні, лучно-болотні дернові грунти. Степова рослинність збереглася невеликими ділянками. Виростає 2000 видів рослин, з них 70 внесені до Червоної Книги України.

Ліси займають 36,6% території (2073,8 тис. Га).

Тваринний світ: 75 видів ссавців, 322 – птахів, 60 – риб, 12 – плазунів, 16 – земноводних.

У гірських районах з ссавців мешкають: кіт лісовий, козулі, олень карпатський, олень благородний, білка карпатська, свиня дика, ведмідь бурий, рись, куниці, горностай, борсуки, видри, вовки, полівка снігова, бурозубка альпійська та ін.

Птахи: глухар карпатський, дятел трипалий, тетерева, рябчик середньоєвропейський, сови, орли, клести та ін.

Плазуни: ящірка живородна, гадюки, вужі звичайний, тритон альпійський, тритон карпатський, саламандра плямиста, полоз лісовий.

Риби: форель, харіус.

На рівнинах представлені ссавці: великий подковонос, вечорниці, нічниці, лисиці, видри, заєць сірий, тхір степовий, ховрахи, хом’яки, полівки, їжаки, білки, козуля, свиня дика, кроти, слепиш буковинський.

Птахи: качки дикі, кулики, лебідь білий і лебідь чорний, горлиці, канюки, сич домовик, ворони, галки, перепела, іволга, дятли, жайворонки, сокіл-балобан.

Земноводні: черепахи.

Риби: лин, щуки, соми, окуні, лящі, головень, лосось дунайський, мінога угорская та ін.

Акліматизовані: зубр, норка, ондатра, нутрія, лань, муфлон, єнотовидний собака, фазан, товстолобик, білий амур.

Рекреаційні ресурси: м’який клімат, гірські ландшафти, різноманітні джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Створено Карпатський національний природний парк. У районі 93 санаторію і 10 будинків відпочинку. Основні курорти: в Львівській області – Трускавець, Моршин, Немирів, в Івано-Франківській області – Яремча, Верховина, Ворохта.

Природоохоронні території: 1424 території та об’єкти природно-заповідного фонду (211,8 тис. Га).

Об’єкти державного значення: природні національні парки Карпатський і Синевир, заповідники Розточчя і Карпатський, 55 заказників (лісові – Бредулецкій, Лопатинський, Сколівський, Білий Потік, Діброва, Кевелевскій, Кузійський, Росішний, Свидовецький, Стужиця, Лунківський, Петрівецький; ботанічні – Клівскій, Княждвірський, Скит-Манявський, Тавпишірковскій, Яйковскій, Волоцький, Лешновскій, Гладінскій, Горгани, Кедринський, Керничний, Радомірскій, Рогнєска; ландшафтні – Джурджійскій, Козача Долина, Садки, Бердо, Пекуй, Стариці Дністра, Брадульскій, Лужки, Стебник, Чорний Діл , Цецино; гідрологічні – Турова Дача, Потеліцкій, Чайковіцкій, Апшинецький; орнітологічні – Пожератульскій і Соколова Скелі, Драницький; зоологічні – Діброва, ВЕЛИКОДОБРОНЬСЬКЕ, Річанське, Тур’є-Полянський; заказники: Урочище затінка, Тересянка, Странзул, Задня, Кедрин, Чорна Гора , Юлевская Гора; геологічний – Зачарована Долина), 31 пам’ятка природи (ботанічні – мосьок, Осій, Сокіл, Тарниці, Чортова Гора, гора Явірник, скелі Близнюки, урочища Атак, Великий Яворець, Обнога, Голятин, Довгий потік, Теплая яма, Білка ; печери: Буковинка, Пионерка, Попелюшка, Баламутівська, Рухотінскій ліс, Тисовий яр, Шиловський ліс; гідрологічні – висячі, Лісок, Мшана, Шіроковец, болото Чорні бруду; комплексні – Верхнє поозерье, Довбуша скелі, Косова гора, гора Високий Камінь; геологічний – Старуня), ботанічні сади Львівського, Ужгородського, Чернівецького університетів, 7 дендрологічних парків (Високогірний, Діброва, Дружба, Чернівецького університету, Старожінецкйй та ін.), 2 парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва: парк Партизанської Слави та парк санаторію «Карпати ».

Посилання на основну публікацію