Поява людини в Північній Америці

Цей континент до початку масової колонізації європейцями був населений рідко. Корінне населення – індіанці та ескімоси займали по всьому материку землі, на яких знаходили умови для життя. 

Колоністи застали племена індіанців, які перебували на різних ступенях розвитку культури. У північній половині материка основними заняттями населення були полювання і рибальство. У Каліфорнії ще існували племена, що жили за рахунок збирання. На південному сході склалися сильні союзи землеробських племен (альконкіни, ірокези). У деяких жителів південного заходу було розвинене поливне землеробство. У Мексиці і Центральній Америці жили до того часу індіанські народи з високим ступенем суспільного і культурного розвитку – майя, ацтеки, чибча-муіска. Вони знали гончарство, обробку металів, виготовляли різноманітні знаряддя праці і предмети мистецтва. Ці народи будували великі архітектурні споруди, міста з багатоповерховими будівлями, ввели в культуру багато широко відомі рослини: кукурудзу, томат, тютюн і ін У них були досить складне суспільне пристрій і висока культура: своя писемність, система рахунку, розвинене мистецтво. У період колонізації ці народи постраждали в найсильнішій ступеня, так як чинили опір загарбникам. Вони виявилися майже знищеними або асимілюють прибульцями. Від самобутньої культури залишилися лише фрагменти і сліди.

Заселення Північної Америки європейцями почалося з кінця XV в. У південну частину материка проникали головним чином іспанці. Зараз їх нащадки, що змішалися з індіанцями, складають основу населення Мексики і багатьох країн Центральної Америки. У північну частину континенту потік колонізації почався дещо пізніше і йшов з Британських о-вів і менше – з Франції. Витіснивши і знищивши корінне населення, перші поселенці з Європи дали початок північноамериканської та канадської націям. Вони принесли в Америку багато свої традиції та навички, але, заселяючи землі з дещо іншими, ніж у Європі, умовами, міняли і національні риси.

У більш пізній час у Північну Америку стали переселятися люди з безлічі країн інших материків. Вони змішалися з місцевим населенням і влилися в основну націю, зберігши частково свої національні та расові риси зовнішнього вигляду. Але деякі емігранти і сьогодні живуть компактними групами і зберігають вихідні мову і культуру. У період освоєння земель і розвитку плантаційного господарства в Північну Америку були насильно завезені з Африки негри – раби для роботи на плантаціях. Велика частина їх була зосереджена в південних штатах, де вирощується бавовна. Після звільнення рабів і десегрегации негри (тепер нащадків негрів прийнято називати афроамериканцями) розселилися по всій країні, але особливо їх багато у великих містах, де вони можуть знайти роботу. Значно кількість негрів, а ще більше мулатів в деяких країнах Центральної Америки. На ряді о-вів Вест-Індії вони складають більшість населення. Трохи мулатів і метисів є і в США.
Колонізація Північної Америки супроводжувалася війнами і згубно позначилася як на життя корінного населення, так і на стані природи.

Особливо сильно постраждали народи, що населяли в минулому територію США і Канади. Вони були витіснені зі своїх земель в місця з незвичними для цих людей і, як правило, несприятливими умовами. Багато індіанські племена і на нових територіях зберігають свої ремесла, мову і культуру. Деякі займаються землеробством, в тому числі і з штучним зрошенням, інші – екстенсивним скотарством. На відведених їм землях індіанці живуть за своїми звичаями, часто намагаючись не піддаватися впливу інших народів, але число їх все зменшується.
У Центральній Америці та Мексиці відбулося злиття прибульців з Іспанії і корінних мешканців, і переважає своєрідне метисна населення. Однак і на цих територіях є індіанські племена і народи, що зберігають свої культуру і мову.

У США до цих пір йде боротьба індіанців і афроамериканців за свої права. Офіційно в країні всі рівні, але на ділі існує безліч проблем, пов’язаних з расовими відмінностями і забобонами.
Відокремлено живуть на півночі Канади і в Гренландії ескімоси. Це найпівнічніший народ Землі, що відноситься до азіатського варіанту монголоїдної раси. Жителі Арктики – це люди, добре пристосувалися до її умов як у фізіологічному, так і в побутовому і господарському відношенні. Їх ізольованість від інших народів і специфічні умови існування сприяли деякому відставанню в економічному і культурному розвитку. Ескімоси – мисливці та рибалки. Зараз більшість з них зайняті видобутком і переробкою морської риби.

Процес заселення Північної Америки європейцями йшов в основному зі сходу на захід. Колоністи прибували з боку Атлантики і освоювали спочатку землі на сході материка. Повний розселення переселенців по всій території континенту відбулося дуже швидко і супроводжувалося не тільки витісненням і знищенням місцевого населення, а й деградацією природи. Були вибиті багато жовтня, замінена сільськогосподарськими угіддями природна рослинність, деякі види тварин вимерли через те, що позбулися місць проживання. Розроблялися корисні копалини, будувалися міста. Зростаюча промисловість спричиняла забруднення. Великої шкоди зазнали грунту через швидкої водної та вітрової ерозії. У деяких районах ерозія перетворила землі в бедленди («погані землі»), суцільно вкриті мережею ярів та непридатні для будь-якого використання. Великі кошти доводиться витрачати на рекультивацію земель та природоохоронні заходи. Сьогодні на території США і Канади створено значну кількість національних парків і заповідників, ведеться робота з екологічного виховання та освіти.

Населення материка розподіляється по території нерівномірно. Найбільші міста і міські агломерації розташовані на узбережжі океанів і Великих озер. Щільність населення найбільша на сході США і Канади, звідки йшов основний потік колонізації, де природні умови комфортні для життя і сприяють розвитку економіки. Заселено тихоокеанське узбережжя США і центральні райони Мексики, велика щільність населення на деяких о-вах Вест-Індії і на перешийку. Але ніде на континенті немає такої концентрації людей на невеликих просторах, яка зустрічається в Китаї, Індії та в Західній Європі. Канадський Північ – один з найменш заселених районів у межах економічно розвиненої країни.

ПОДІЛИТИСЯ: