Портово-промислові комплекси

Під впливом інтенсивного господарського використання Світового океану на різних ділянках його узбережжя склалися своєрідні цілісні утворення, іменовані портово -промисловими або індустріально – портовими комплексами. У загальних рисах портово –промисловий комплекс розуміється як концентрація на просторах, що належать портам або безпосередньо тяжіють до них (тобто в індустріально – портових зонах), галузей промисловості, розміщення яких тут обумовлено самим приморським становищем порту і вигодами переробки промислової і сільськогосподарської продукції, перевезеної морськими шляхами.

Умови формування комплексів

Ці комплекси формуються в умовах, коли посилився «зсув до моря» багатьох галузей промисловості. В основі цього процесу, так само як і утворення таких комплексів у розвинених країнах, лежать глибокі взаємопов’язані соціально- економічні причини.

По-перше, до них належить зростання промислового виробництва і зміна його структури, що в сучасній системі господарства викликано гонитвою за прибутком.
По-друге, поглиблення міжнародного поділу праці та пов’язане з ним посилення залежності більшості розвинених держав від імпорту палива і сировини з країн, що розвиваються. Дефіцит цих ресурсів у розвинених країнах Західної Європи обумовлений крайньою обмеженістю або повною відсутністю в їхніх надрах найважливіших корисних копалин (нафти, марганцю, свинцю, фосфатів і т. п.), або виснаженням колись багатих родовищ (наприклад, бокситів у Франції), або зниженням економічної ефективності використання місцевої сировини через його низьку якість. Так, французька руда з низьким вмістом заліза поступається високоякісним залізним рудам, який видобувається в інших країнах. Вельми бідна сировиною, але економічно високорозвинена Японія гостро потребує різних природних ресурсах і отримує їх ззовні.

Ввезення паливних і мінеральних ресурсів в розвинені країни за останні 20 років зріс у 2-3 рази, а за деякими видами значно більше. Наприклад, доставка нафти до Японії збільшилася в 7 разів. В даний час значна частина потреби західних країн в паливі, рудах чорних і кольорових металів, хімічних продуктах, лісоматеріалах і т. п. задовольняється імпортом.

По-третє, пожвавлення діяльності морського транспорту та технічне удосконалення транспортних засобів, викликані необхідністю забезпечувати обсяги перевезень в масштабах, раніше немислимих. У результаті цього в складі торгового флоту з’явилися швидкохідні, великотоннажні і добре оснащені засобами механізації наливні і суховантажні судна. Їх експлуатація призвела до скорочення вартості морських перевезень. Таким чином, необхідність постачання сировиною розвинених країн, здійснюваного флотом, доповнюється таким важливим фактором, як висока рентабельність його доставки морським шляхом. Разом з тим розмір судів, а відповідно їх осаду і можливість заходу в портову акваторію стали одними з важливих показників при виборі того чи іншого порту для розвитку в ньому або на прилеглій до нього території промисловості.

Крім залежності від імпорту сировини та вигоди його морських перевезень важливе значення має посилення ролі міжнаціональних корпорацій в економіці всіх країн. Ці корпорації, захопивши в сферу своєї діяльності багато розвинені країни, широко обмінюються напівфабрикатами, експортують готову продукцію з території чужих країн, постачають підприємства устаткуванням і т.п. Все це робить порти та припортові райони зручними для розміщення підприємств обробної промисловості, продукція яких йде на експорт. Прикладами можуть служити автомобільні заводи американських концернів в Антверпені і Гаврі, складальні автозаводи в Німеччині та ін

У деяких частинах океанського узбережжя посилення значущості припортових зон пов’язане з освоєнням паливних та енергетичних ресурсів океану. Підводна нафтогазодобування концентрує в прибережних районах обслуговуюче господарство, яке включає в себе, наприклад, сховища палива, склади резервного обладнання, матеріалів і т.п. Перспективи розвитку будівництва атомних електростанцій пов’язані з їх розміщенням в береговій зоні, де достатньо води для охолодження реакторів.

Всі ці причини породжують формування портово- промислових комплексів і разом з тим зумовлюють особливості їх галузевої структури. Наочне уявлення про неї дає схема, запозичена з згадуваної роботи Б. Г. Ушакова. З неї видно, що у складі портово- промислових комплексів панують виробництва, що працюють на ввозиться через порт сировина (нафтопереробка, чорна та кольорова металургія, хімічні підприємства, енергетика та ін); крім того, в ці комплекси входять галузі, зумовлені становищем центру (суднобудування, судноремонт). Останнім часом значний розвиток тут отримали підприємства, що виробляють в основному експортну продукцію (електротехніка, радіоелектроніка та ін.) Створення на узбережжі біля портів – одержувачів сировини великого виробництва з його переробки (нафтопереробні, металургійні, хімічні та інші заводи) скорочує внутрішні перевезення, зменшує виробничі витрати, що збільшує конкурентоспроможність цих підприємств і стимулює їх розвиток.

ПОДІЛИТИСЯ: