Поділ і взаємодія гілок влади Молдови

Ст. 6 конституції прямо вказує, що в Республіці Молдова законодавча, виконавча і судова влади розділені і взаємодіють при здійсненні своїх прерогатив відповідно до положень конституції. Незважаючи на численні збої в інституціональному будівництві, принцип поділу влади в політичному процесі дотримується. Характер відносин між виконавчою і законодавчою гілками влади визначено принципом відповідальності уряду перед парламентом, а також обранням президента безпосередньо парламентом (такі риси притаманні парламентським системам). Право законодавчої ініціативи (ст. 73) належить депутатам парламенту, президенту, уряду і народним зборам автономно-територіального утворення Гагаузія. Найважливіші питання життя суспільства і держави виносяться на референдум.

Гл. V конституції регламентує повноваження президента. Як глава держави він має традиційними (при парламентській формі правління) повноваженнями представництва Молдови в міжнародних відносинах, в області оборони. Президент обирається парламентом таємним голосуванням (ст. 78), результати його виборів є правомочною приймати Конституційним судом (ст. 79). Парламент наділений правом змістити президента двома третинами голосів обраних депутатів в разі вчинення ним діяння, яке порушує положення конституції (ст. 89).

Вплив президента на формування уряду обмежується його правом висунення кандидатури на посаду прем’єр-міністра. При цьому президент пов’язаний в своєму виборі розстановкою сил у парламенті, довіру якого є необхідною умовою існування уряду.

Характер взаємин президента і парламенту визначений тим, що президент може ініціювати розпуск парламенту (ст. 85).

Інститут конституційного контролю побудований за моделлю, яка передбачає створення спеціалізованого органу.

Конституційний суд здійснює свою діяльність з ініціативи суб’єктів, передбачених законом про Конституційний суд. Він, зокрема, констатує обставини, що виправдовують розпуск парламенту, відсторонення від посади президента або тимчасове виконання його обов’язків, а також неможливість виконання президентом своїх обов’язків більш ніж 60 днів (ст. 135). Ці повноваження Конституційного суду разом з прерогативою тлумачення їм конституції роблять даний інститут найважливішим у всій системі поділу і взаємодії влади.

В інституціональному дизайні Молдавії упор зроблений на взаємодію і співпрацю гілок влади.

ПОДІЛИТИСЯ: