Поділ і взаємодія гілок влади Австрії

В Австрії конституційно закріплений і реалізований принцип поділу влади на виконавчу, законодавчу і судову. Оскільки Австрія є парламентською республікою, в країні має місце певне переважання законодавчої влади в системі поділу влади. Це виражається в тому, що партії, які увійшли до Національної ради за результатами парламентських виборів, формують зі свого складу уряд, а лідер партії, що перемогла стає канцлером – главою виконавчої влади. При цьому в інституціональному дизайні передбачені заборони і противаги. Так, в Конституції закріплено можливість розпуску Національної ради федеральним президентом (ст. 29), президент відповідальний перед Федеральними зборами (ст. 68), Національна рада може висловити вотум недовіри окремому міністру або кабінету в цілому, після чого міністр або весь кабінет йде у відставку (ст. 74). Суди в Австрії є незалежними (ст. 87).

Крім традиційного, так званого горизонтального поділу влади між трьома гілками влади, в федераціях існує і додаткове, вертикальний розподіл влади між центром і суб’єктами федерації. Тому, незважаючи на те що Австрія є федерацією з сильним центром, законодавчі органи земель все ж мають певними важелями для просування своїх інтересів в рамках федеративної держави.

Посилання на основну публікацію