Піщані рівнини зандри

Стікали з древнього льодовика води несли велику кількість твердого матеріалу. Значна частина його відкладалися в прильодовикових районах, формуючи великі піщані рівнини – зандри. По долинах пріледникових річок з матеріалу талих вод утворювалися піщані тераси – долинні зандри. Смуга Зандра одного з древніх зледенінь – московського – простягається від східних околиць Москви до самої Мещерской низовини.

Піщані поверхні Зандра в холодному Прильодовиковий кліматі були позбавлені рослинності і активно розвіювалися вітрами, в результаті виникали льодовикові дюни. Особливо великі площі дюни займають в Поліссі, на півночі Німеччини та Польщі. В даний час вони покриті рослинністю і не пересуваються.

Там, де талі води були в стані еродувати (руйнувати грунт), вони прорізали собі улоговини. За деякими з них і зараз течуть великі річки, інші зайняті водотоками занадто малими для таких долин, а решта – зовсім безводні.

Якщо прилегла до льодовика територія була нахилена назустріч йому, і талим водам стікати було нікуди, то вони розливалися в озера. Частина берегів озер була льодовикова, нестійка: від них відколювались айсберги, вони то відступали, то насувалися назад. Озера постійно змінювали обриси, поступово зміщуючись слідом за деградуючим (відступаючим) льодовиком.

Численними озерами була покрита вся північна половина Російської рівнини (приблизно північніше сучасного вододілу Балтійського і Чорного морів) під час танення останнього заледеніння. На їх місці зараз розташовуються рівнини, складені озерно-льодовиковими пісками і глинами.

ПОДІЛИТИСЯ: