Перший князь московський

Мудро правил Руссю Олександр Невський. Після його смерті в 1263 молодшому синові Данилу Олександровичу за розпорядженням батька в уділ дісталася Москва з прилеглими землями, що утворили самостійне Московське князівство.

Данилу було два роки, коли помер його батько. Поки він підростав, долею правили намісники великого володимирського князя, і незалежність Москви була формальною. До 1283 літопис говорить про Данила як про самостійне правителя. На чолі свого війська він разом з братами-князями бере участь у міжусобній боротьбі. Успадкувавши багато якостей свого великого батька, що виріс в атмосфері нескінченного суперництва, Данило став хорошим воїном і мудрим політиком. Він зміцнював і розширював Московське князівство, посилюючи свій вплив в Північно-Східній Русі.

В 1300 р Данило напав на Рязанське князівство, полонив рязанського князя і відібрав належала йому Коломну. Бездітний племінник Данила Іван Дмитрович, вмираючи, заповідав дядькові своє володіння – Переяславль-Залеський (Переславль). Данило зумів відстояти право на Переяславль у брата, великого князя Андрія Олександровича.

Свою столицю – Москву Данило любив і дбав про її духовну велич.

В кінці XIII в. він заснував недалеко від міста монастир, названий по імені небесного покровителя князя – св. Данила. Це перший московський монастир, згаданий в літописі. Свято-Данилів монастир (неодноразово перебудований) стоїть і донині. Князь Данило помер в 1303 р і, за деякими відомостями, похований у Свято-Даниловому монастирі. За турботу про духовність свого народу і за благочестиве життя Данило Московський в 1791 був зарахований до лику святих. З тих пір він вважається одним з небесних покровителів нашої столиці. Святиня, яку вважають як мощі св. Данила, зберігалася в Даниловому монастирі. Після революції із закритого монастиря мощі перенесли до сусідньої церкви Воскресіння Словущого. Коли і цей храм закрили, мощі покровителя Москви були загублені. Коли монастир повернули церкви, частки мощей св. Данила, заховані і збережені різними людьми, повернули в обитель.

Посилання на основну публікацію