Озеро Кагул

Назва і розташування

Озеро Кагул розташоване на одеських землях України, поблизу населеного пункту Рені. Невелика частина водойми перебувати на території Молдавії, там в неї впадає однойменна молдавська, підсохла в деяких місцях, річка Кагул. Звідси і назва озера. Географічні координати водойми такі: 45 ° 23’15 “пн.ш. 28 ° 23’58” в. д.

Загальний опис

Кагул – це озеро пониззя Дунаю і є воно заливним. Площа водойми коливається кожен сезон між 82 і 94 км кв. Середня глибина озера становить приблизно 2 метри, але є ділянки глибиною в 7 метрів. У південних зонах водойми, протяжністю 18 кілометрів, ширина становить 11 кілометрів. На північних же ділянках довжиною в 15 кілометрів, ширина – всього лише 2 кілометри. Тобто північна частина Кагула значно вужче південній. Харчується озеро снігом і дощем. Щозими Кагул замерзає, а ось влітку його температура досягає 30 градусів за Цельсієм вище нуля. Різна і географія північних і південних берегів: на півночі вони досить високі з балками, а ось на півдні, навпаки, – низькі, з очеретами і заболоченими ділянками. На великій глибині дно мулисте, сіре, а там де мілко – на дні пісок. Кагул має сполучення з річкою Дунай і озером Картал. Повідомлення здійснюється протоками. Між Дунаєм і Кагул зведена дамба: в радянські роки це озеро виконувало функцію водосховища.

Населені пункти

Озеро протікає в Ренійському районі, який нараховує всього 8 населених пунктів. Тільки 4 з них розташовані на березі водойми або поблизу. Сам районний центр Рені перебувати від Кагула захід і стоїть на річці Дунай. Перше Село Кагула – Лиманське. Від райцентру перебувати на відстані 18 кілометрів. Село примітно тим, що тут збереглися залишки стародавніх поселень і їх могильник. Навпаки Лиманського, через озеро варто село Нагірне. З Лиманського в Нагірне курсує паром. Він ходить кожні дві години, іноді й частіше. Село має клуб, а місцеві жителі вирощують виноград. Поруч з Лиманською, через кілька кілометрів, уздовж Кагульського берега розмістилося ще одне село – Етулія, батьківщина гагаузів, які і тепер є його основними жителями. Село цікаво своїми яскравими будівлями правильних форм: Хворостова будинку, покриті глиною і побілені, з солом’яними дахами, дуже рідко з черепичними. Найдавніше село Кагула – це Орловка. Хоча воно коштує ще й на Дунаї і Карталов. В Орлівці багато предметів різних культур, залишки фортеці. Тут були знайдені золоті грецькі монети, дуже давні. Всі ці села з мальовничими краєвидами можна обійти пішки або по воді. У будь-якому випадку задоволення незабутнє. Ще поблизу Кагула є шапковий вал з дуже цікавою історією: воїни і солдати проходячи повз, набирали землю в свої шапки і кидали на вал.

Флора і фауна

Багата флора і фауна Кагула. Різноманіття різної водної рослинності, найбільше очеретів. На берегах гніздяться всілякі птиці, оскільки тут затишно і сприятливо. У місцевості водяться звичні для озер риби, деякі сорти спеціально розводяться місцевими рибними господарствами. Озерна зона не належить заповіднику, тому рибалка любителям не заборонена, але паралельно з ними ведуть діяльність з вилову риби спеціалізовані підприємства населених пунктів Кагула. Навколишня природа спокійна, чарівна: переважають тихі нечисленні ліси і в основному чагарники середньої висоти. Вода і повітря Кагула чисті, не забруднені хімічними відходами підприємств, оскільки таких поруч немає.

В даний час Кагул – це водосховище двох країн: України і Молдавії. На молдавській території діє водонапірна станція, яка зрошує найближчі поля.

Є й негативні факти з життя озера. Місцеві жителі, спостерігаючи за водоймою досить довго, стверджують, що Кагул поступово висихає. Зменшуються його розміри: колись воно було зовсім поруч з районним центром Рені. Озеро дрібніє і в ньому гине риба, спостерігається поганий природний водо-обмін і сильне заболочування. Все це наслідок згубної людської діяльності.

Оскільки в воді будь-якого озера живуть і розвиваються різні мікроорганізми (зоопланктон), то постійно ведеться робота по їх вивченню. Озеро Кагул не виняток. Ці організми є живим кормом для риб, вони не протистоять течією, тому поширюються по всій водоймі. Наявність таких організмів у озері збільшує кількість риби.

Легенда Кагула

Кагул має і свою історію. У далекому 1547 році озеро стало ареною для битви запорізьких козаків і молдаван з турками і татарами. Перші пропонували здатися з умовою, що їх не вб’ють, другі ж, давши обіцянку, його не дотримали. Тепер, за розповідями місцевих жителів, на озері вночі можна зустріти блукаючі приведення загиблих воїнів.

ПОДІЛИТИСЯ: