Охорона органічного світу

Як відомо, органічний світ Землі утворений сукупністю видів рослин (флора), тварин (фауна), грибів і найпростіших мікроорганізмів; до тварин відноситься і людина. Кожен компонент органічного світу грає свою роль в природі і між цими компонентами реалізується взаємозв’язок, грубе порушення якої може призвести до загибелі всього живого. Це робить необхідним реалізацію спеціальних природоохоронних заходів, спрямованих на захист рослин, тварин та інших організмів, а в кінцевому рахунку, самої людини.

Людина по ролі організмів у його життєдіяльності розділяє їх на корисні та шкідливі, але такий розподіл умовно, так як немає абсолютно корисних і шкідливих організмів. Вивчені вами раніше закономірності екології показують, що навіть паразити є необхідними організмами, так як регулюють чисельність популяцій, сприяючи виживання найбільш здорових і сильних особин, створюючи тим самим стійкий до виживання генофонд планети. Коротко розглянемо особливості природоохоронної діяльності окремо для кожного компонента органічного світу і загальні заходи, що сприяють охороні живої природи в цілому.

Роль рослин в житті природи важко переоцінити, оскільки це продуценти і органічної речовини та молекулярного кисню, і організми, які формують елементи клімату та мікроклімату. Така роль рослин робить їх високо експлуатованими об’єктами, які використовуються в сільському господарстві, в лісопереробної, целюлозно-паперової, хімічної та інших галузях промисловості. Нераціональна вирубка лісів призводить до зменшення територій, зайнятих лісом. Нераціональне ведення сільського господарства змінює видовий склад рослинного царства, веде до зникнення цілого ряду видів, корисних людині, так як саме ці види піддаються найбільшому впливу. Нераціональне використання засобів захисту культурних рослин призводить до загибелі комах-запилювачів і часто сприяє поширенню комах-шкідників, що негативно впливає на рослинні співтовариства. Глобальне осушення боліт викликає загибель цілих біогеоценозів, основу якого складають рослини.

З вищесказаного випливають деякі особливості охорони рослин, які полягають у розумному використанні цінних рослин, тобто в організації правильних вирубок лісу, здійсненні лісопосадок, відновлюють лісовий покрив, в рекультивації земель (їх відновленні або в колишньому, або близькому до колишнього вигляді), в оптимальному використанні добрив і хімічних засобів захисту рослин, в заміні хімічних способів боротьби з шкідниками сільського і лісового господарства на біологічні способи. Перераховані природоохоронні заходи для атмосфери, гідросфери та літосфери також є частиною охорони рослин, так як видалення різного роду відходів діяльності людини сприяє збереженню рослинних угруповань.

Велике значення має і охорона тварин (фауни). Тварини відіграють величезну роль у житті природи і людини. Завдяки їм відбувається кругообіг речовин у природі, а для людини вони є джерелом тваринної їжі, сировини для різних галузей промисловості (шкіряної, харчової, хімічної, фармацевтичної і т. д.). Велика і естетична роль тваринного світу. Все це визначає характер впливу діяльності людини на тваринний світ. У процесі життєдіяльності людина винищує як корисні, так і шкідливі для нього види тварин. За останні 100 років кожен рік повністю зникає один вид тварин. Під загрозою зникнення в даний час знаходиться досить багато видів тварин. Все це робить необхідним охорону тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає здійснення науково обгрунтованої експлуатації тих чи інших видів тварин: проведення полювання та добування у визначені терміни, збереження місць проживання в недоторканності (про що буде сказано нижче), акліматизація тварин в нових умовах проживання, збереження нерестовищ для риб, скорочення будівництва гідростанцій і т. д. Як для рослин, так і для тварин важливо раціональне застосування добрив і утилізація різних забруднювачів, які різко погіршують умови середовища проживання тварин.

Найважливішими заходами щодо охорони органічного світу є створення заповідних територій, тобто ділянок земної поверхні, на яких зберігаються в природному вигляді всі елементи біогеоценозу і які охороняються державою. Розрізняють три типи заповідних територій: заповідники, заказники та національні парки.

Заповідники – охоронювані території, на яких заборонена будь-яка виробнича діяльність, а також полювання, рибна ловля, туризм і т. д. (це вища форма охорони унікальних ділянок природи). Тут проводиться наукова робота з вивчення флори і фауни, роботи з акліматизації і т.д. Прикладами заповідників є: Асканія-Нова (Україна), Тібердінскій заповідник (Росія) та ін
Заказники – ділянки суші або акваторії моря, в яких постійно або протягом ряду років у певні сезони року (або круглий рік) охороняються окремі види тварин, рослин, частини природних біогеоценозів, проте господарське використання інших ресурсів допускається, але в такій формі, що не робить негативного впливу на охоронювані види або групу видів. Розрізняють мисливські (охороняються жовтня, промишляли людиною для полювання), іхтіологічні (охороняються нерестовища і окремі види риб), орнітологічні (охороняються окремі види птахів, їх гніздування), флористичні (охороняються рослини, ліси, ділянки степів), ландшафтні заказники і т. д.

Національні парки – охоронювані території суші або акваторії моря, на яких обмежена виробнича діяльність людини, створюються найбільш сприятливі умови проживання для різних організмів, але ці території використовуються для оздоровчих цілей, туризму, науки, культури та біолого-екологічного просвітництва. На таких територіях обмежена рибна ловля, полювання, але проте за ліцензіями вона обмежено можлива. Зайве інтенсивний туризм завдає певної шкоди природі національних парків, тому його необхідно регулювати в державних масштабах.

Заповідні території дозволили зберегти велике число видів, перевести їх з категорії «зникаючий вид» в категорію звичайних видів, відродити деякі зниклі види (наприклад зубрів), зберегти недоторканими окремі біогеоценози, які є еталоном відповідних природних комплексів.
Для обліку стану природи, її окремих видів заведена Червона книга, куди заносяться види, що знаходяться під загрозою зникнення, що скорочуються види, рідкісні види, невизначені і відновлені види. Дана Міжнародна книга дозволяє стежити за динамікою охорони різних видів, планомірно проводити природоохоронну діяльність в галузі охорони органічного світу.

Посилання на основну публікацію