Особливо охоронювані природні території в Африці

Перші охоронювані території в Африці з’явилися ще в 1920-х рр.. XX в. Це були національний парк Альберт в тодішньому Бельгійському Конго, національний парк Крюгер в Південній Африці. У колоніальний період виникли також парки: Вірунга на кордоні Бельгійського Конго і Руанди-Урунді, Серенгеті в Танганьїка, Цаво в Кенії, Рувензорі в Уганді. Після завоювання незалежності більшістю африканських країн на материку відразу ж виникло ще 25 національних парків.

У 2001 р., за даними ЮНЕП, значно уточнюючим дані «Ріо-92», все в Африці налічувалося 1254 ООПТ загальною площею 211 млн га (7,1% території континенту). За кількістю ООПТ перше місце займає Південна Африка (673), за якою слідують Східна Африка (208), Західна Африка (126), острови західній частині Індійського океану (121), Центральна Африка (70) і Північна Африка (56). За розмірами площі ООПТ субрегіони шикуються в дещо іншому порядку: Південна Африка (98 млн га), Східна Африка (42), Центральна Африка (33), Західна Африка (29,4), Північна Африка (7,3) і острова західній частині індійського океану (1,3 млн га). За показником частки ООПТ в загальній площі попереду також Південна Африка (більше 14%).

Охоронювані території відіграють важливу роль у збереженні фауни і флори Африки, над якими нависла велика загроза, сприяють розвитку рекреації та туризму. Як правило, це великі неогороджені території, де заборонена або, принаймні, сильно обмежена господарська діяльність людей, включаючи розселення та полювання. Найважливіші національні парки і заповідники Африки (за даними на початок 1990-х рр..) Показані на малюнку 163.
Серед країн Східної (та й всієї) Африки перше місце по числу національних парків і заповідників належить Кенії (рис. 164), де вони займають 15% усієї території.

У південній частині Кенії розташований найбільший за площею національний парк Цаво (понад 2 млн га). Тут під охороною знаходяться леви, носороги (зображення носорога служить емблемою цього парку), жирафи, Кафського буйволи, антилопи, різні хижаки, 450 видів птахів. Але особливо відомий цей парк своїм стадом слонів. На півдні Кенії знаходяться також заповідник Масаї-Мара, що є продовженням танзанійського парку Серенгеті, національний парк Найробі, де водяться леви, буйволи, бегемоти, жирафи, антилопи, газелі, зебри. А в околицях Малінді, на березі Індійського океану, був створений підводний заповідник, в якому під охороною знаходяться морська фауна і коралові рифи.

У середній частині Кенії найбільш відомий національний парк на мілководній оз. Накуру, розташованому біля самого екватора. Його відрізняє передусім виняткове багатство орнітофауни (більше 400 видів птахів). «З пташиного польоту озеро Накуру являють собою фантастичне видовище: жовтувате дзеркало води, обрамлене густо-зеленою рамкою прибережного лісу, повиті величезними яскраво-рожевими плямами. Форми їх постійно змінюються: плями то розтягуються, то стискаються, а по краях озера вони згущуються, утворюючи суцільну рожеву смугу, подібну піні казкового прибою. Якщо придивитися уважніше, можна помітити, що і плями на дзеркалі води, і широка смуга «піни» складаються з незліченної кількості дрібних рожевих точок. Це – витончені довгоногі фламінго, яких тут більше мільйона ». [77]

Щорічний дохід від туризму в Кенії перевищує 700 млн дол Крім того, ця країна широко відома як постачальник на світовий ринок квітів. За їх експорту вона займає четверте місце в світі і перше в Африці.

З інших країн Східної Африки особливо славиться своїми охоронюваними територіями Танзанія. Тут знаходиться національний парк Серенгеті площею 1,3 млн га, який називають перлиною в намисто національних парків Африки.
Справді, таких величезних скупчень диких тварин, напевно, не побачиш більше ніде – не тільки в Африці, а й у світі. Тут на безкрайніх просторах африканської савани пасеться більше мільйона великих копитних, і тисячі хижаків знаходять собі прожиток серед їхніх стад. Серед копитних найбільш численні антилопи-гну і зебри, серед хижаків – леви, леопарди і гієни. Притулок в парку Серенгеті знаходять також слони, буйволи, жирафи, бегемоти, носороги, гепарди. У 1959 р. зі складу національного парку Серенгеті був виділений резерват Нгоро-Нгоро, розташований в однойменному кратері на висоті близько 2000 м. Фауна його нагадує фауну Серенгеті. Поблизу знаходиться також широко відомий національний парк на оз. Маньяра.

У Південній Африці найбільш відомі національні парки, заповідники і резервати ПАР, Намібії та Ботсвани. Це насамперед національний парк Крюгер в ЮАР площею 1,8 млн га з парковою саванной і цінної південноафриканської фауною. Це також парк Калахарі-Гемсбок в Намібії (900 тис. га) і гігантський Центрально-Калахарскій резерват в Ботсвані, що займає 5,3 млн га. До цього переліку слід додати особливо охоронювані території Мадагаскару, де під охороною знаходяться вологі гірські ліси, тропічні дощові ліси (зі знаменитим «деревом мандрівників» і ендемічної фауною).

У Західній Африці налічується 30 національних парків і 75 заповідників, де зберігаються найбільш характерні лісові ландшафти (вологі вічнозелені, листопадні, сухі і саванні лісу) і ландшафти саван з примітною фауною. У Центральній Африці головні охоронювані території знаходяться в ДР Конго, Замбії, Анголі. Серед них за розмірами виділяється національний парк Кафуе в Замбії площею 2,2 млн га, що починається від знаменитого водоспаду Вікторія. Широко відомий фауністичний резерват Окапі в ДР Конго, де зустрічаються зникаючі види приматів і птахів і збереглися ще 5 тис. окапі з 30 тис. існуючих нині у світі. Кілька десятків національних парків і заповідників існують і в Північній Африці. Як приклад можна назвати невеликий за площею парк Таззека в Марокко, де зберігаються ділянки атласського кедра, вічнозелених дубів (у тому числі коркового), ялівцю і ендемічна фауна.
Барвисті описи національних парків та інших охоронюваних територій Африки можна знайти в роботах як вітчизняних (А. Г. Банніков, Н. Н. Дроздов, С. Ф. Кулик), так і зарубіжних (Б. Гржимек, Р. Адамсон) учених. Але вони ж весь час звертають увагу на те, що, незважаючи на створення мережі охоронюваних територій, винищення багатющого тваринного і рослинного світу Африки триває.

Посилання на основну публікацію