Оцінка земельних ресурсів

З господарської точки зору земельні ресурси оцінюються за дуже багатьма показниками. Особливо поширена оцінка даних ресурсів в землеробських цілях.

Визначення їх придатності для потреб землеробства полягає в основному в оцінці рельєфу, агрокліматичних ресурсів, стану грунту, наявності води і розташування підземних вод, а також інших факторів.

Ступінь складності освоєння і використання придатних до землеробства місць оцінюється по-різному виходячи з властивостей ландшафтів. На основі аналізу вищевказаних чинників пріроднотерріторіальние комплекси Узбекистану за ступенем складності поділяються на 4 групи: простий, середньої складності, складний і надскладний географічний комплекси.

До простих комплексам відносять пролювіальние рівнини передгір’їв і верхні тераси річкових долин. Горизонтальне рух підземних вод знаходиться на належному рівні, їх рівень не піднімається, так як під лесом і лесовидними породами залягає шар гальки. Така місцевість надзвичайно зручна для землеробства.

Природні комплекси середньої складності представлені конусами виносу і верхніми ділянками річкових дельт. Горизонтальне рух підземних вод на належному рівні, але в деяких низинних ділянках вони розташовані близько до поверхні, що служить причиною засолення грунту. Можливі вітрова і водна ерозії. З метою запобігання таких явищ необхідно передбачити проектування захисних лісонасаджень.

До складних комплексів відносять конуси виносу, середні ділянки річкових дельт і алювіальні тераси. Горизонтальне рух підземних вод слабке, в процесі зрошення вони піднімаються близько до поверхні, в результаті в грунті відкладається сіль. А для їх попередження необхідно планувати будівництво горизонтальних і вертикальних дренажів.

До дуже складним комплексам відносять пониззя річкових дельт, нижні або крайні ділянки пролювіальних рівнин, пагорби, плато і височини. Горизонтальне рух підземних вод не забезпечено, дуже часто під час поливів їх рівень різко піднімається. У таких випадках слід створити щільну дренажну систему, проводять якісну промивку та вирівнювання грунту, з метою протистояння вітрової ерозії створюють захисні лісонасадження. Щоб запобігти швидкому вбирання вологи в грунт, необхідно використовувати такі методи зрошення: дощування, крапельний і підгрунтове зрошення.

Посилання на основну публікацію