Об’єкти всесвітньої спадщини в Азії

За кількістю об’єктів всесвітньої спадщини зарубіжна Азія поступається тільки зарубіжній Європі: на кінець 2008 р. їх налічувалося 194 (22,1% від загального числа в світі). Те ж відноситься і до числа країн (33), в яких такі об’єкти виділені. Як і в зарубіжній Європі, в цьому регіоні різко переважають (155) об’єкти культурної спадщини, а серед них – пов’язані з світовими, регіональними та національними релігіями: ісламом, буддизмом, християнством, індуїзмом, конфуціанством, синтоїзмом, іудаїзмом. Однак для цього регіону, на відміну від європейського, доцільно розподіл їх за чотирма історичних епох: 1) первісності; 2) древніх цивілізацій; 3) середніх віків; 4) нового і новітнього часу.

Епоха первісності представлена ??тут тільки двома об’єктами. Це стоянка первісної людини в Чжоукоудяне (неподалік від Пекіна), де були виявлені останки синантропа, й інша стоянка на о. Ява.
Епоха древніх цивілізацій, як і слід було очікувати, виходячи з історії Стародавнього Сходу, представлена ??в зарубіжній Азії більш широко. У Передній Азії об’єкти цієї епохи є в Туреччині (Троя і ін), Ірані (Персеполіс та ін), Йорданії (Петра), Сирії (Пальміра і Босра), Лівані (Баальбек та ін), на Кіпрі (Пафос), в Омані; до них слід віднести і давню частину Єрусалиму. Не менш знамениті і об’єкти цієї епохи в Південній Азії, які знаходяться в Пакистані (Мохенджо-Даро та ін), Індії (Санчі), на Шрі-Ланці (Анурадхапура і Дамбулла), в Непалі і в Східній Азії, особливо в Китаї (Велика Китайська стіна, гробниця імператора Цинь Шихуанді та ін.)

Але ще більш широко представлені в закордонній Азії об’єкти епохи середніх віків, яка в цьому регіоні світу тривала довше, ніж у Європі, охопивши приблизно півтора тисячоліття. Відповідно і число об’єктів середніх віків обчислюється багатьма десятками. У Передній Азії до числа найбільш відомих належать об’єкти культурної спадщини в Туреччині (старі квартали Стамбулу), Ірані (Ісфахан), а також середньовічний Єрусалим. У Південній Азії таких об’єктів найбільше в Індії (рис. 141). Серед них – печерні храми в Аджанте і Еллоре, індуїстські храми і храмові комплекси в Махабаліпураме, Танджавуре, Конараке, Кхаджурахо і ін, а також такі мусульманські пам’ятники, що відносяться до часу Делійського султанату і імперії Великих Моголів, як мінарет Кутб-Мі-нар і гробниця Хумаюна в Делі, мавзолей Тадж-Махал в Агрі. З інших країн Південної Азії об’єкти цієї епохи є також у Пакистані, Непалі, Шрі-Ланці (Сігірія, полоній-Рува, Канді і ін.) У Південно-Східній Азії до числа найзнаменитіших об’єктів цієї епохи відносяться храмові комплекси в Індонезії (Боробудур) та Камбоджі (Ангкор). У Східній Азії пам’ятники середньовіччя найбільш повно представлені в Китаї (Імператорський місто в центрі Пекіна, сади Сучжоу, печери Могао, палац-фортеця Потала в Лхасі та ін.) Вони є також у Республіці Корея і в Японії (Кіото, Нара).

Епоха нового і новітнього часу в закордонній Азії фактично представлена ??тільки одним пам’ятником. Він, безумовно, відноситься до всесвітньо відомим, але носить на собі відбиток Другої світової війни. Це Меморіал миру в Хіросімі.
Об’єктів природної спадщини в зарубіжній Азії налічується 33. Серед них переважають національні парки і резервати в Індії, Індонезії, Непалі, Малайзії, Шрі-Ланці, Бангладеш, на Філіппінах. А об’єктів культурно-природної спадщини в цьому регіоні всього 6. Вони знаходяться в Китаї та Туреччині.

ПОДІЛИТИСЯ: