✅Ніагарський водоспад – реферат

Ніагарський водоспад (або Ніагара) – це найвідоміший водоспад в США і одна з найпопулярніших туристичних пам’яток Америки.

Він розташований на сполученні озера Ері і Онтаріо (і відокремлює американський штат Нью-Йорк від Канади) річці Ніагара приблизно за тридцять кілометрів від міста Буффало. На обох берегах річки, канадському і американському, виросли невеликі міста з однаковими назвами – Ніагара-Фолс (“Ніагарський водоспад”).

Назва знаменитого водоспаду походить з мови жили тут індіанців – ірокезів і означає, за різними версіями, або “розділяє навпіл”, або, більш поетично, “гримляча вода”.

Ніагарський водоспад з’явився кілька тисяч років тому, коли утворилися в результаті танення відступаючого льодовика потоки води промивали собі русло в м’яких пісковиках.

Річка Ніагара прорізала в них глибоку ущелину до тих пір, поки не оголилися більш тверді скельні породи. Так вийшов обрив, з якого вниз обрушуються тисячі тонн води. Характерний зеленуватий колір Ніагари обумовлений саме високим вмістом часток гірських порід, розчинених у водах ріки.

Вважається, що за десять тисяч років водоспад піднявся приблизно на одинадцять кілометрів вгору за течією річки, цей рух триває і сьогодні зі швидкістю близько тридцяти сантиметрів на рік. За оцінками вчених, приблизно через п’ятдесят тисяч років обрив досягне озера Ері і Ніагарський водоспад припинить своє існування.

Як добре видно на аерофотознімки, Ніагара – це комплекс водоспадів, сумарна ширина яких більше кілометра. Острів Гоут (Козій) розділяє річку на два рукави, що утворюють “канадську” і “американську” частини водоспаду.

Канадську частину водоспаду називають через характерну форму “Підкова”, з боку США маленький острівець Місяць відділяє вузьку смужку водоспаду “Фата” від “Американського водоспаду”.

Через водоспад Підкова протікає основний обсяг води Ніагари (до 90%). Ширина водоспаду – близько 670 метрів, глибина в центральній частині – близько 3 метрів. Потоки води перетинають гребінь водоспаду зі швидкістю близько 32 кілометрів на годину і падають на 53 метри вниз.
Ширина Американського водоспаду – близько 250 метрів, глибина річки на гребені близько 60 сантиметрів. Численні каменепади утворили біля підніжжя водоспаду величезну кам’яний насип, тому висота падіння води тут значно нижче, ніж у Підкови – від 21 до 34 метрів.

Поруч з Американським розташований найменший з Ніагарського водоспаду – Фата. Його ширина всього 17 метрів, а висота – 24 метри.

У червні 1969 Інженерний корпус армії США побудував тимчасову греблю і осушив американську сторону Ніагари. Це було зроблено з метою обстеження і зміцнення швидко руйнується водоспаду. Вже в листопаді того ж року гребля була підірвана і річка повернулася в своє русло. Цікаво, що “сухий” Ніагарський водоспад залучав навіть більше туристів, ніж зазвичай.

Через Ніагарський водоспад протікає більше води, ніж через будь-який інший водоспад Північної Америки (до 5700000 літрів в секунду). Енергія цього потоку успішно використовується для виробництва електрики, так що Ніагара є не тільки об’єктом уваги численних туристів, а й дуже важливим фактором для економіки штату Нью-Йорк.

Перша електростанція на Ніагарі була побудована ще в 1881 році. Вона неодноразово модернізувалася і успішно використовувалася до 1951 року, коли була зруйнована в результаті зсуву. Уже в 1957 році Конгрес США прийняв рішення про будівництво нової, однією з найбільших у світі на той момент, гідроелектростанції на річці Ніагара

У 1961 році будівництво було закінчено, а нова ГЕС була названа на честь відомого нью-йоркського градобудівника Роберта Мозеса. Вода для роботи електростанції забирається вище за течією від водоспаду, а скидається нижче.

Щорічно Ніагарський водоспад відвідують мільйони туристів.

До їхніх послуг канатна дорога, оглядові майданчики та башти, доріжки та галереї для пішоходів, екскурсії на вертольотах і навіть на повітряній кулі. Влітку після настання темряви і до півночі водоспади висвітлюються кольоровими прожекторами.

Але найпопулярнішим туристичним атракціоном вже більше ста п’ятдесяти років залишається поїздка під водоспадами на прогулянкових судах, які традиційно носять ім’я “Діва туману”.

Екскурсії відправляються як з канадською, так і з американської сторони водоспаду, і саме на них туристи, що ховаються від бризок і туману під накидками, можуть повною мірою оцінити силу і красу Ніагари.

Район Ніагарського водоспаду має статус охороняється державою території – це найстаріший в штаті Нью-Йорк заповідник, створений ще в 1885 році.

Ніагарський водоспад приваблює безліч сміливців – “екстремалів”. Ще в 1829 році уродженець Род-Айленда Сем Патч прославився після того, як стрибнув у Ніагару біля підніжжя водоспаду. У 1859 році француз Шарль Блонді став першою людиною, що перейшли з берега на берег по натягнутому на висоті близько п’ятдесяти метрів над ущелиною Ніагари канату.

24 жовтня 1901 шкільна вчителька з Мічигану Енні Тейлор стала першою людиною, що спустився з Ніагарського водоспаду в бочці і залишилися живим. Таким оригінальним чином Енні Тейлор відсвяткувала свій шістдесят третій день народження, а заодно і увійшла в історію.

Трюк Енні Тейлор не давав спокою численним послідовникам. Першим, хто зумів повторити її оригінальний подвиг, став в 1911 році Боббі Ліч. Якщо Енні “пірнула” у водоспад в дубовій бочці, правда спеціально укріпленої сталлю і оббитою м’яким матеріалом, то Ліч використовував сталеву. Після падіння з водоспаду він отримав важкі травми і півроку провів у лікарні.

Спроби спуститися по Ніагарському водоспаду є незаконними як в США, так і в Канаді, проте періодично з’являються все нові і нові сміливці, котрі хочуть таким чином прославитися.

Посилання на основну публікацію