Наука і культура Угорщини

Угорщина розпорядженна значним науковим потенціалом, бере активну участь у міжнародних програмах співробітництва. На високому рівні ведуться дослідження в галузі фізики твердого тіла, ядерної фізики, оптики, фізичної хімії, біохімії, генетики, прикладної математики, соціології, економіки, лінгвістики. Аграрна наука славиться насінництвом (кукурудза) і племінної селекцією великої рогатої худоби.

Всесвітню популярність мають Ігнац Земмель-Вейс (1811-65; відкриття в акушерстві), Ліпот Фей-ер (1880-1959; засновник угорської математичної школи), Янош Бойяі (1802-60; незалежно від Лобачевського розробив принципи «нової геометрії»), Янош-Дьордь Кемень (1926-94; творець мови програмування «Basic»), Лоранд Етвеш (1848-1919; творець гравітаційного варіометра), Лео Сциллард (1898-1964; один з творців першого ядерного реактора), Едвард Теллер (1908-2003 ; вивчення термоядерних реакцій), Золтан Баї (1900- 92; засновник радарної астрономії), Янош Нейман (1903-57; математичне обґрунтування квантової механіки), Янош Корнаи (нар. в 1928; обґрунтування неминучості дефіциту в плановій економіці), Нор-берт Вінер (1894-1964; творець кібернетики) та ін.
Серед нобелівських лауреатів 13 угорців (всі вони – окрім І. Кертеса – мали громадянство інших країн): 1905 – Філіп Ленард (фізика), 1914 – Роберт Бара-ні (медицина), 1925 – Ріхард Жигмонд (хімія), Альберт Сент-Дьордь (медицина), 1943 – Дьордь Хе-веші (хімія), 1961 – Дьордь Бекеши (медицина), 1963 – Енё Вигнер (фізика), 1971 – Денніс Габор (фізика), 1986 – Джон (Янош) Полани (хімія), 1994 – Дьордь Олах (хімія), Джон (Янош) Харшані (економіка), 2002 – Імре Кертес (література).

На чолі системи наукових досліджень знаходиться Угорська академія наук (заснована в 1825), вона включає 35 академічних інститутів.

Фінансування розробок здійснюється на конкурсній основі. Бюджетні кошти розподіляються через державні та змішані фонди. Основні з них: Національний фонд наукових досліджень, Центральний фонд технічного розвитку, Фонд розвитку вищої освіти та ін.

Система освіти включає: початкові школи (загальне обов’язкове навчання починається в 6 років і триває протягом 8 років), професійні училища, технікуми або гімназії (навчання триває 3-4 роки і дає середню освіту. Більшість з них є державними, але багато і церковних , тоді як приватних дуже мало), університети, інститути та вищі школи (дають вищу освіту). Проводиться реформа в напрямі оптимізації чисельності викладацьких кадрів та раціоналізації системи освіти.

В Угорщині  скасована плата за вищу освіту і збережений конкурсний порядок вступу до вузів (крім платних відділень), добре успевающим і нужденним студентам виплачують державні стипендії. Взято курс на створення великих університетських центрів. Фінансування вузів здійснюється на нормативній основі з урахуванням якісних параметрів і кількості слухачів, число яких перевищує 200 тис.чол. (2002).

Національна культура має багаті традиції, однак в силу периферійного становища країни в Європі та мовної ізольованості порівняно мало відома за межами В.

Найбільш помітний внесок у розвиток угорської культури внесли письменники і поети Шандор Петефі (1823-48; ліричні і революційні вірші, поема «Витязь Янош»), Кальман Міксат (1847-1910; основоположник критичного реалізму в угорській літературі), Ендре Аді (1877- 1919; вірші соціального протесту), Дюла Ійеша (1902-83; поет-реаліст), драматург Імре Мадач (1823-64), композитори Ференц Ліст (1811-86), Бела Барток (1881-1945), Золтан Кодай (1882- 1967), Імре Кальман (1882-1953), художник Міхай Мункачі (1844-1900), скульптор Жигмонд Кішфалуді-Штробль (1884-1975), кінорежисери Золтан Фабрі (1917-84), Міклош Янчо (нар. в 1921) та ін .

Посилання на основну публікацію