Наука і культура Сербії і Чорногорії

Майже половина населення Сербії і Чорногорії мала тільки початкову освіту або не отримала навіть його. З учнів, прийнятих в початкову школу, її не закінчується кожен десятий. Середню школу не закінчується вже до 40% учнів. В результаті лише третина населення була з середньою освітою. Вищою освітою було охоплено 16,5% молоді студентського віку, але своєчасно диплом отримувало лише 6,4% студентів, які поступили на факультети. Драматичним було становище наукової сфери. У 2000 на науку було виділено тільки 0,22% ВВП (рівно на порядок нижче, ніж у Німеччині). Фінансування наукової сфери до 2010 повинна залишити лише 1,4% ВВП, тоді як однією з умов прийому до ЄС був встановлений мінімальний рівень в 3%.

Брак коштів не дозволяла швидко виправити становище і в сфері освіти. Так, наприклад, фінансування середньої школи повинно досягти в 2005 тільки половини рівня 1990.
Відповідної уваги в С. і Ч. вимагала і проблема збереження та примноження багатої культурної спадщини. У цьому зв’язку безсумнівну національну гордість сербського і чорногорського народів являє збережена ними в сусідстві з латинізованої західноєвропейською культурою своя самобутня кирилична писемність. Назавжди увійшов в історію створив її на поч. 19 в. родоначальник національної літературної мови фольклорист Вук Караджич. Тоді ж творчість чудового письменника Досифея (Дмитра) Обрадовича поклало початок розквіту сербської класичної літератури. Подальший внесок внесли Мілован Відаковіч, Лукія Мушіцкі, Симеон Мілутінович, Змай (Йован) Йованович, Джура Якшич, Лазу Лазарович. Особливе місце в цьому ряду займає літературна творчість чорногорського владики Петра Другого Петровича Негоша, який створив один з кращих творів сербської літератури – «Гірський вінець». Ціла плеяда майстрів художнього слова внесла помітний внесок у сербську літературу 20 ст. Особливо її збагатило творчість таких відомих за кордоном письменників, як Іво Андрич (нобелівський лауреат 1961), Браніслав Нушич, Мілош Црнянський, Бранко Чопіч, Меша Селімович, Добрица Чосич, Десанка Максимович, Антоніє Ісакович, Олександр Тішма, Данило Кіш.

Помітний внесок у сучасне світове мистецтво внесений сербами і в галузі кінематографії. Широку популярність за межами Югославії отримало творчість режисера Олександра Петровича. Всесвітньо відомої легендою югославського кіно став актор Велимир Бата Жівоіновіч.

Посилання на основну публікацію