Наслідки антропогенного впливу на геологічне середовище

Сучасні технології та технічний рівень дозволяють людині істотно міняти геологічне середовище. Величезні за масштабами впливу на природне середовище виявляються порівнянними з геологічними процесами. Саме обсяги виконуваних робіт і ті зміни, які зазнає геологічна середу в результаті господарського освоєння, дали підстави академіку В. І. Вернадському визнати дії людини «величезною геологічною силою».

Техногенними, або антропогенними, впливами називають різні за своєю природою, механізмом, тривалості і інтенсивності впливу, що надаються діяльністю людини на об’єкти літосфери в процесі його життєдіяльності та господарського виробництва. Антропогенний вплив на геологічне середовище за своєю суттю є геологічним процесом, оскільки воно за розмірами і масштабами прояви цілком порівнянно з природними процесами екзогенної геодинаміки. Різниця полягає тільки у швидкості перебігу процесу. Якщо геологічні процеси протікають повільно і розтягуються на сотні тисяч і мільйони років, то швидкість впливу людини на середу укладається в роки. Ще одна відмінна риса, характерна для антропогенної діяльності, – стрімке наростання процесів впливу.

Точно так само, як і природні екзогенні процеси, антропогенний вплив на геологічне середовище характеризується комплексністю прояви. У ньому виділяють:

1) техногенне руйнування (дезінтеграція) товщ гірських порід, що складають геологічну середу. Ця дія в природних умовах здійснюють процеси вивітрювання, поверхневі і підземні води і вітер;

2) переміщення дезінтегрірованного матеріалу. Це аналог денудації і транспортування в процесах екзогенної геодинаміки;

3) накопичення переміщеного матеріалу (дамби, греблі, транспортні артерії, населені пункти і промислові підприємства). Це аналог акумуляції опадів, їх діа-і катагенеза.

У процесі видобутку твердих (різноманітні руди), рідких (підземні води і нафта) і газоподібних корисних копалин виробляються різні за характером та обсягом гірничо-геологічні роботи. У процесі видобутку твердих корисних копалин проводять як відкриті гірничі виробки – шурфи і кар’єри, так і підземні гірничі виробки – шахти, штольні і штреки. Геологопоісковие та геологорозвідувальні роботи, а також видобуток рідких і газоподібних корисних копалин здійснюються бурінням численних пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин, які впроваджуються в приповерхневих частину літосфери на різні глибини – від декількох десятків метрів до декількох кілометрів. При проведенні гірничо-геологічних робіт товщі гірських порід дезінтегруються і видаляються із земних надр. Такі ж дії проводяться при спорудженні котлованів під житлові будівлі і промислові підприємства, під час виїмок при спорудженні транспортних магістралей, під час сільськогосподарських робіт, в процесі будівництва гідро-і теплових електростанцій та інших робіт. Антропогенна діяльність, звана інженерно-господарської, немислима без впливу на саму верхню частину земної кори. В результаті руйнується тверда речовина верхнього шару геологічного розрізу і порушується зв’язність його складових частин. При цьому дробляться і подрібнюються колись тверді гірські породи. При витяганні гірських порід і корисних копалин на глибині виникають наземні і підземні пустоти.

В. Т. Трофімовим, В. А. Корольовим і А. С. Герасимової (1995) запропоновано класифікацію техногенних впливів на геологічне середовище. Пізніше цими ж авторами класифікація була доповнена характеристикою прямих екологічних наслідків впливу людини на геологічне середовище і зворотних впливів на життєдіяльність людини, природні ландшафти і біогеоценози.

ПОДІЛИТИСЯ: