Населення Аргентини

Населення Аргентини становить понад 39 млн осіб. Велика частина аргентинців живе в містах (90%), які розташовані на узбережжі або поблизу нього. Сільське населення нечисленне, недарма Аргентину називають сільськогосподарською країною без селян. Свої житла – ранчо – селяни будують з цегли, з дахом з червоної черепиці та земляною підлогою. Носять традиційну індіанську вовняну накидку (пончо). Улюблена національна їжа аргентинців – смажене на вугіллі або рожні м’ясо. Широко поширені страви з різних круп.

Аргентина – країна багатої культури, в якій поєднуються традиційна іспанська та змішана культура, що склалася під впливом переселенців з багатьох європейських країн. Гаучо склали безліч пісень, опис їх життя стало однією з тем національної літератури. Найпопулярнішою мелодією, що користується любов’ю в народі, залишається аргентинське танго – частка національного фольклору.

На світовий ринок Аргентина поставляє м’ясо, зерно, шерсть, рослинні масла, шкіряна сировина. Вирощують багато пшениці і кукурудзи, льону, соняшнику, арахісу. На північному заході країни в сухих субтропіках ростуть виноград, оливки, цукровий очерет. У вологих субтропіках на північному сході вирощують чай і особливу його різновид – парагвайський чай, або йербемате, з якого готують національний напій. Велика кількість кормів для тварин (трави і висіваються культури) – база для розвитку тваринництва. З ним пов’язані багато галузей промисловості з виробництва м’яса, ліків, взуття.

Населення Аргентини
Населення Аргентини

Столиця країни – Буенос- Айрес – один з найкрасивіших міст Південної Америки. Тут і в довколишніх містах живе майже половина населення всієї країни. Буенос- Айрес – величезний порт і головний промисловий центр. У місті були побудовані перший на континенті хмарочос і перше метро. Окремі квартали міста зберігають в своїй зовнішності традиції тієї країни, звідки приїхали переселенці.

В Аргентині прийнято рішення про перенесення столиці до Патагонії. Вона буде побудована поблизу узбережжя на річці Ріо-Негро, де є порт і дороги.

Посилання на основну публікацію