Нафтова промисловість Венесуели

Основою економіки Венесуели є нафтова промисловість. Видобувають також природний газ, кам’яне вугілля, залізну руду, золото, алмази. Найбільш розвинені такі галузі промисловості: нафтопереробна, нафтохімічна і хімічна, чорна металургія, автобудування (автоскладальні підприємства і виготовлення запасних частин); всі вони контролюються іноземними компаніями (США, Німеччина, Італія, Франція). розвинена велика харчосмакова і текстильна промисловість. В сільському господарстві панує велике землеволодіння, на Льянос є крупні капіталістичні ферми – латифундії. Основні культури: кукурудза, юка, маніок, бобові, овочі, картоплю (у гірських районах), рис (у басейні р. Апуре), банани (плантації уздовж р. Яракуй). У скотоводстві переважає розведення великої рогатої худоби, овець і кіз.

Перевезення всередині країни здійснюються в основному по шосе. У 1993 р. протяжність автомобільних доріг становила 93 тис. км. Майже 90% усіх перевезень пасажирів і вантажу здійснюються автомобільним транспортом. Єдина в країні залізниця протяжністю 336 км з’єднує Баркісімето і Пуерто-Кабельо. Проте уряд планує довести протяжність залізниць до 1200 км, починаючи з побудови лінії між Пуерто-Кабельо і Каракасом. Повітряні перевезення здійснюють 6 внутрішніх авіаліній, провідне місце серед яких займають компанії «Авенса» і «Аэропосталь». Тоннаж морського торгового флоту 970 тис. регістрових брутто-тонн (1986).

Венесуела бере активну участь у роботі ООН та Організації американських держав – ОАД, членом яких вона є. Вона була також в числі країн-засновників Організації країн – експортерів нафти (ОПЕК), створена в 1960 р. Венесуела входить в Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ) і разом з Болівією, Колумбією, Еквадором і Перу – Андський пакт.

Посилання на основну публікацію