Національне господарство Азербайджану

У радянський період Азербайджан був однією з найбільш розвинених в промисловому відношенні республік СРСР: тут вироблялося майже всі бурове обладнання для нафтогазової галузі країни, швидкими темпами розвивалася нафтовидобуток, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість (виробництво паливно-мастильних матеріалів, синтетичних каучуків, шин та іншого), машинобудування, чорна та кольорова металургія, видобуток залізних руд і алунита, електроенергетика. Цьому сприяло відкриття не тільки великих родовищ нафти, але і родовищ магнітного залізняку, поліметалічних руд, кам’яної солі, мармуру, туфу, інших нерудних матеріалів. В цілому в середині 1980-х років в порівнянні з довоєнним рівнем обсяг промислового виробництва в Азербайджані збільшився більш ніж в 12 разів.

Після отримання незалежності Азербайджан не зміг зберегти колишній рівень обсягів промислового виробництва, яке до 2001 року скоротилося в порівнянні з 1991 роком в 2,7 рази, а в деяких галузях, наприклад в чорній і кольоровій металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості, падіння склало більше 80 %. Особливо різкі темпи падіння виробництва спостерігалися в перші роки незалежності. Так, до 1995 року ВВП Азербайджану знижувався більш ніж на 10% в рік, а інфляція сягала до 1 700% (1994 рік).

З приходом до влади в республіці Гейдара Алієва була здійснена програма ринкових економічних реформ, що включає цінову лібералізацію і приватизацію. Основний упор був зроблений на створення спільно з західними компаніями підприємств по розробці родовищ нафти. До 1997 року була закінчена приватизація в сільському господарстві, по інших галузях приблизно 75% державної власності було передано в приватні руки до 1999 року, і до теперішнього часу процес приватизації практично завершений.

У 1996 році був зафіксований позитивний ріст ВВП, а рівень інфляції знизився приблизно до 20%. З 1998 року відзначається прискорення темпів зростання ВВП, що пов’язано з початком розробки в Каспійському морі нових нафтових родовищ. З 1999 року відзначається прискорення темпів зростання ВВП (понад 10%). Очікується, що до 2010 року видобуток нафти складе близько 800 тисяч барелів на добу. Цей показник спростовується деякими фахівцями, які стверджують, що Азербайджан не має подібними запасами вуглеводнів і введений в експлуатацію в 2005 році нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан може працювати в режимі проектної потужності тільки за умови його заповнення нафтою з Казахстану не менше ніж на 50%.

В цілому економіка Азербайджану все в більшій мірі набуває сировинну спрямованість. Це стосується не тільки промисловості, але і сільського господарства, в якому поступово відновлюються площі технічних культур – бавовнику, тютюну, виноградників і так далі.

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Азербайджан названий країною з економікою «низького середнього доходу» (lower middle income). Також в класифікації Всесвітнього банку категорія Азербайджану як країни-позичальника визначається як змішана (blend), що дозволяє йому отримувати не тільки пов’язані (з жорсткими умовами), але і незв’язані (завдяки платоспроможності) кредити від міжнародних фінансових установ.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу в 2008-2009 році Азербайджан займає 69-е місце (з 134) з показником 4,10 бала.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (84,59%); пластмаси та вироби з них (1,57%); фрукти (1,55%) і інше.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): енергосилове обладнання (21,31%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (11,63%); електричним та електронним обладнанням (8,06%); вироби зі сталі і чавуну (8,05%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт, (7, 72%); суду та інше (7,29%); зерно (2,9%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та інші прилади (2,15%); сталь і чавун (1,91%); тютюн, тютюнові вироби та інше (1,76%) і інше.

Оскільки в структурі експорту домінує сира нафта, економіка Азербайджану сильно залежить від коливань цін на цей біржовий товар. Так, за даними Державного митного комітету Азербайджанської Республіки, в січні-листопаді 2008 року питома вага сирої нафти в структурі експорту склав 92,76%, нафтопродуктів та іншої продукції – 4,18%. У структурі імпорту 30,56% склали електрообладнання, машини та запчастини, 17,16% – транспортні засоби та запчастини до них, 12,52% – продовольчі товари, 9,38% – вироби з чорних металів та інші товари.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Азербайджану є: Італія, США, Росія, Ізраїль, Туреччина, Франція, Німеччина, Великобританія, Казахстан, Туркменістан, Грузія, Китай та інші.

Посилання на основну публікацію