Моніторинг навколишнього середовища

Моніторинг навколишнього середовища – це система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінки її якості і прогнозу на майбутнє.

За методами ведення розрізняють моніторинг дистанційний (проводиться з дистанції від Землі) і наземний.

Зокрема, проводиться моніторинг атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, грунтів.

Моніторинг включає три послідовні процедури:

  • спостереження
  • прогноз
  • оцінка

В результаті спостережень проводиться відбір проб повітря, води, грунту. Далі за допомогою різних методів відбуваються їх аналіз та оцінка.

При оцінці використовується норматив ГДК – гранично допустимої концентрації. ГДК – це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка при періодичному впливі або протягом усього життя людини не робить і не зробить на нього шкідливого впливу. Може скластися ситуація, коли в повітрі або воді знаходяться домішки, ГДК яких допустимі, тобто менше 1, але вони разом володіють сумація дії.

Прогноз – припущення про майбутній розвиток екологічної ситуації та її вплив на природне середовище та здоров’я людини.

Розрізняють глобальні, регіональні та локальні прогнози. Загальновідомим є прогноз глобального потепління клімату. Регіональні прогнози розробляються, наприклад, для таких водних об’єктів, як Дунай, Дністер.

Головне завдання прогнозів – запобігання несприятливих наслідків.

Проблеми взаємовідносин суспільства і природи зажадали розвитку моніторингу навколишнього середовища. Він об’єднує три провідні види діяльності: спостереження, оцінку і прогноз стану повітря, води, грунтів, біоти.

...
ПОДІЛИТИСЯ: