Моделі регіональної та національної економіки

Одним з основних об’єктів вивчення економічної географії є ??виробничі територіальні системи. Процес територіальної організації виробництва складний і багатогранний, всі його аспекти охопити одночасно неможливо. Національна економіка розглядається як складна система, що складається з безлічі ієрархічно супідрядних галузевих і територіальних підсистем різного рангу. У тісному взаємозв’язку необхідно вивчати галузеві та територіальні системи виробництва. Кожна галузь економіки відповідно з притаманними їй факторами територіальної організації “розгортається” на території країни, набуваючи ту чи іншу територіальну форму. Основним напрямком моделювання територіальних систем виробництва є моделювання їх структури, тобто зв’язків і відносин їх елементів і підсистем. Найбільш адекватними економіко-географічним процесам представляються моделі виробничих функцій і міжгалузевого балансу.
Виробнича функція (ПФ) – це функціональна модель сфери виробництва, яка визначає “вихід” (у) за даними про “вході” (х).
Розрізняють два основних типи ПФ: з взаємозамінними і з взаємодоповнюючими ресурсами (цей тип ПФ тут не розглядається).
Припущення про взаємозамінність ресурсів в ПФ yj = f (xj) означає, що один і той же обсяг випуску продукції може бути отриманий при їх різних комбінаціях, що відрізняються тим, що витрати одних більше, а інших менше.
Якщо у = 0 при позитивних витратах деяких ресурсів, але при хS = 0, то це означає, що ресурс S абсолютно необхідний для виробництва хоча б у малих кількостях (наприклад праця, електроенергія).
Виробничі функції можуть задаватися не тільки в аналітичній формі, а й у вигляді таблиць. Як приклад наведемо таблицю випуску продукції в залежності від витрат двох видів ресурсів: робочої сили та засобів виробництва (табл. 11.5)
Безліч точок, що задовольняють рівнянню постійного випуску f (x) = q, називається изоквантой. На рис. 11.1 зображено сімейство ізоквант – кривих у просторі двох ресурсів. Оскільки х> 0, то всі ізокванти знаходяться у невід’ємне ортанте. За табл. 11.5 можна вибрати комбінацію ресурсів, що належать изоквантой. Наприклад, комбінації (60,10) і (50,40) дають q = 69; (80, 10) і (60, 40) – q = 110; (100, 10) і (70, 40) – q = 145.

Робимо допущення (приймаємо гіпотезу), що приросту зайнятості у виробничій сфері не буде. Тоді PL = 0; Py ? 0; Py = -0,03 + 1,0 РK. При подібному допущенні РK повинно бути більше або дорівнює 0,03.
Висновок. Для забезпечення щорічного приросту кінцевого продукту на 4% (0,04) РK повинно бути не менше 7% (0,07).
Великий вплив на розвиток методів прогнозування соціально-економічного розвитку в національному масштабі справила розробка в Росії першого у світовій економічній практиці міжгалузевого балансу (МОБ) в 1924-1925 рр. На основі цієї методики американським економістом В.В. Леонтьєвим в 1936 р була створена міжгалузева модель виробництва і розподілу продукції США, що отримала назву, як уже зазначалося “витрати – випуск”.
Головне призначення МОБ полягає в обґрунтуванні раціонального рівня виробництва на основі показників кінцевої продукції та проміжних витрат. Застосування МОБ полегшує варіантні розрахунки економічного розвитку при різних зрушеннях в структурі суспільного виробництва.
В економіці на різних рівнях управління застосовують такі види МОБ: детальні і агреговані, статичні і динамічні; натуральні, вартісні і натурально-вартісні; народногосподарські і регіональні.
Розробка народногосподарського МОБ проводиться в кілька стадій.
1. На попередній стадії розрахунки здійснюються виходячи з обсягу і структури кінцевого продукту.
2. На стадії розробки концепції розвитку країни за допомогою динамічних моделей МОБ у вартісному вираженні уточнюються суспільно-економічні показники, отримані на попередній стадії. Визначаються необхідні темпи зростання основних галузей народного господарства, обсяги і галузева структура капітальних вкладень і трудових ресурсів.
3. На стадії розробки основних напрямків розвитку народного господарства проводяться уточнені розрахунки за допомогою динамічної моделі для визначення масштабів розвитку народного господарства та окремих галузей з урахуванням зростання ефективності їх роботи.
У вартісних МОБ виділяють чотири квадранта (рис. 11.2).
У квадранті I містяться міжгалузеві потоки засобів виробництва. За формою він являє собою квадратну матрицю, сума всіх елементів якої дорівнює річному фонду відшкодування витрат засобів виробництва в матеріальній формі. Теоретично квадрант I повинен включати як витрати предметів праці, так і вартість зносу засобів праці, отражаемую амортизаційними відрахуваннями.
У квадранті II представлена ??кінцева продукція всіх галузей матеріального виробництва, тобто продукція, яка надходить зі сфери виробництва в область кінцевого використання (споживання і накопичення). У розгорнутій схемі балансу кінцева продукція кожної галузі (рядки) може бути показана диференційовано за напрямами використання: а) особисте споживання населення, суспільне споживання (тобто споживання в комунальному господарстві, органах управління, освіти, науки тощо); б) накопичення, відшкодування втрат, експорт та т.п. Таким чином, квадрант II характеризує галузеву матеріальну структуру національного доходу (розподіл на фонд накопичення і фонд споживання), а також структуру споживання і накопичення (по галузях виробництва і споживачам).
Квадрант III також характеризує національний дохід, але з боку його вартісного складу, як суму оплати праці та чистого доходу всіх галузей матеріального виробництва.
Квадрант IV відображає кінцевий розподіл і використання національного доходу. В результаті перерозподілу спочатку створеного національного доходу утворюються кінцеві доходи населення, підприємств, держави. Їх величиною визначається частка участі населення в споживанні і накопиченні всієї маси кінцевої продукції.
У шпальтах балансу відображається структура матеріальних витрат і чистої продукції кожної галузі. Припустимо, що на нашій схемі перша галузь – це виробництво електроенергії; друга галузь – вугільна промисловість. Тоді стовпець 1 (х11, x21, …, ХN1) буде характеризувати структуру матеріальних витрат на виробництво електроенергії за звітний рік у розрізі галузей-постачальників. Наприклад, величина х11 показує вартість електроенергії, витраченої самої електроенергетичної промисловістю на власні виробничі потреби. Величина x21 відбиває витрати вугілля на виробництво електроенергії, а х12 – витрати електроенергії на виробництво вугілля і т.д.
У балансі відображаються не тільки матеріальні витрати, а й чиста продукція галузей. Так, чиста продукція першої галузі характеризується сумою оплати праці ?1 (заробітної плати) і чистого доходу т1 (прибутку підприємств, податку з обороту і т.п.).

...
ПОДІЛИТИСЯ: