Міське населення і найбільші міста Індії

Індія – країна давньої міської культури. Такі її міста, як Варанасі, Аллахабад, Патна, Делі, виникли ще на зорі людської цивілізації. Але до середини XX в. рівень урбанізації в Індії залишався дуже невисоким, що характеризувало її в основному як країну сільських жителів. Лише у другій половині XX в. він став зростати швидше (табл. 47).

Незважаючи на це, Індія відноситься до середньо-урбанізованим країнам. Проте за загальною чисельністю городян вона поступається лише Китаю.

Ще один непрямий показник урбанізації – зростання самого числа міст. У 1901 р. їх налічувалося трохи більше 1900, в 1981 р. – 4000, а в 1991 р. – 4700. У тому числі великих міст в 1961 р. було 108, в 1981 р. – 220, а в 1991 р. – більше 300. В них живе приблизно 2/3 всіх городян. У 1901 р. населення понад 1 млн мала тільки Калькутта, в 1911 р. цей рубіж перевершив також Бомбей, в 1951 р. таких агломерацій-мільйонерів стало 5, в 1981 р. їх число збільшилося до 12, в 1991 р. – до 23 , а в 2001 р. – до 34, 12 з яких мали більше 2 млн жителів (табл. 48).

Зовнішній вигляд більшості міст Індії склався ще в колоніальний період. Для них характерне поєднання двох частин – старої і нової. Стара частина звичайно являє собою традиційний східний місто з тісною забудовою і жвавою торговельною діяльністю, зосередженої на численних базарах, при слабкій функціональної диференціації торгівлі. Нову ж частина утворює так званий європейське місто з діловим і адміністративним центром і чітко розпланували кварталами котеджів західного стилю, що призначалися для чиновників колоніальної адміністрації.

Коротко познайомимося далі з чотирма найбільшими містами країни – Делі, Мумбаї (Бомбеєм), Колката (Калькутта) і Ченнаї (Мадрасом).
Місто Делі, розташований на правому березі р.. Джамна, на перехресті торгових шляхів, протягом багатьох століть і навіть тисячоліть був столицею різних держав: з початку XIII в. – Делійського султанату, з початку XVI в. – Імперії Великих Моголів, з 1911 р. – Британської Індії, з 1947 р. – Індійського домініону і з 1950 р. – Республіки Індії. У 1911 р. населення міста становило всього 214 тис. чоловік, в 1941 р. – 700 тис., в 1951 р. – 1,4 млн, в 1971 р. – 3,6 млн, в 1981 р. – 5,7 млн, в 1991 р. – майже 8,4 млн, в 2001 р. – 11,3 млн, а в 2005 р. – 15 млн осіб. Головна функція Делі – політико-адміністративна, столична. У цьому сенсі місто поширює свій вплив на всю країну. Але Делі також є одним з найбільших в Індії промислових центрів, транспортно-торговельних вузлів, осередком науки, культури, освіти, мистецтва.

За функціями і зовнішнім виглядом місто чітко підрозділяється на Старий і Новий Делі.
Старий Делі, або Шахджаханабад, розташований в закруті Джамни (рис. 133), особливо багатий історичними та архітектурними пам’ятками. Це насамперед знаменитий Червоний форт (Лал-Кіла) – грандіозна споруда з бурого пісковика, споруджена під час правління імператора Шах-Джахана і слугувало резиденцією Великих Моголів. Це також найбільша в країні мечеть Джама-Масджид, побудована в середині XVII в., Де зберігаються такі мусульманські реліквії, як глава Корану, за переказами написана під диктовку пророка Мухаммеда. Це 70-метрова вежа Кутб-Мінар, споруджена мусульманськими завойовниками в XII-XIII ст. Тут же, на березі Джамни, знаходиться меморіальний музей лідера національно-визвольної боротьби в країні Мохандаса Карамчанда Ганді, прозваного Махатмою («велика душа»). У січні 1948 року він загинув від кулі фанатика-вбивці, і на цьому місці (Раджгхате) відбулася його кремація. Неподалік звідси знаходяться також місця кремації Джавахарлала Неру, Індіри Ганді і Раджива Ганді.

Старий Делі і сьогодні – це лабіринти вузьких і кривих вуличок з безліччю крамниць, майстерень, складів, переповнених до того ж потоками велосипедистів, велорикш, триколісних таксі (скутерів), автомобілів, автобусів. «Базарів, нескінченні базари, – писав наприкінці 1950-х рр.. який відвідав Старий Делі Ілля Еренбург. – Автомобілі, вози, велосипеди. Біля зеленних і фруктових лавок корови, вони збирають шкірку бананів, кірки папайя. Торговці сидять, схрестивши ноги, на прилавках. Як всюди на Сході, всі разом: майстерня ремісника, його лавчонка і його житло. Чим тільки не торгують! Скляні браслети і солом’яні циновки, шовкові шалі і бірюзові намиста, листя бетеля, які жують після їжі, і папайя – плоди динного дерева, ласощі з перцем і кокосові горіхи ».
Головна торгова вулиця Старого Делі – Чанди Чоук («Срібна вулиця»), яка одним кінцем виходить до Червоного форту. В цілому Старий Делі вкрай перенаселений, і екологічна обстановка тут дуже погана.

Новий Делі, або Нью-Делі, почав споруджуватися англійцями на південь від Шахджаханабад в 1911 р. Проектували його Едвін Лютьенс і інші англійські архітектори. Якраз в цей час в Англії набула популярності ідея створення міст-садів, висунута відомим теоретиком містобудування Ебінізер Говардом. І Нью-Делі також був задуманий як місто-сад. Він має чітку радіально-кільцеву планування – з вулицями, що сходяться до центральної торгової площі Каннаут-плейс. Урядовий центр утворюють будівлю парламенту і палац президента (Раштрія-паті Бхаван), звідки на схід простягається головні парадні магістраль Радж Патх («Державний проспект»). В архітектурний ансамбль центру Нового Делі вписується також меморіал «Ворота Індії» – тріумфальна арка, встановлена ??на згадку про індійських солдатів, загиблих в роки Першої та Другої світових воєн. Крім того, складається новий діловий центр з сучасними будівлями банків, страхових агентств, різних контор, готелів.

Столиця Індії відноситься до числа так званих надміста (табл. 66 в частині I). І багато хто з поставлених перед нею проблем типові для більшості міст такого рангу. Це проблеми забруднення міського середовища, реконструкції старих кварталів, вдосконалення інфраструктури та ін Але чи не головною давно вже стала житлова проблема. Місто і так сильно перенаселений. А після перетворення союзної території Делі в штат міграція сільських жителів з ??десятків навколишніх сіл ще більше посилилася, що вже призвело до утворення цілих районів трущоб. Тому план реконструкції Делі, розрахований до 2010 р., передбачає в першу чергу перебудову Старого Делі, створення в передмістях нових промислових зон, прокладку транспортних магістралей. Загалом місто росте головним чином у південному напрямку.

Місто Мумбаї (нова назва Бомбея) – найбільший за населенням в Індії і за цим показником у всьому світі (табл.66 в частині I). У межах агломерації його населення сягає майже 20 млн осіб. Отже, він в ще більшому ступені надміста, ніж Делі. Мумбаї також найбільший промисловий центр країни, в якому широко представлені галузі як важкої, так і традиційної легкої промисловості, особливо бавовняної. Це і головний морський порт Індії, через який проходить до 60% її зовнішньоторговельних вантажів. Тут зосереджені штаб-квартири провідних національних та транснаціональних корпорацій, центральний банк країни, найбільша фондова біржа. Мумбаї – один з найважливіших в Індії наукових і культурних центрів. Це також головний центр кінопромисловості, який іноді називають індійським Голівудом.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.