Міграції населення та їх вплив на зміну народонаселення

Значний вплив на розміщення, чисельність і склад населення надають міграції, тобто переселення людей з одного місця проживання в інше. Можна виділити: внутрішні (усередині країни) і зовнішні міграції. Виїзд людей зі своєї країни на постійне місце проживання називається еміграцією, а в’їзд в іншу країну – імміграцією.

Велика частина з більш ніж 190 млн сучасних зарубіжних мігрантів зосереджені в основному в країнах Північної Америки та Європи. У 2005 р. найбільше (38 млн) іммігрантів було зосереджено в США, на другому місці була Росія – 12 млн, на третьому – Німеччина (10 млн) У більшості розвинених країн через низьку народжуваність відбувається скорочення частки населення в працездатному віці, нестачу робочих рук доводиться компенсувати за рахунок іммігрантів. Так, наприклад, Франції, Велікобітаніі, Німеччини та Італії довелося збільшити щорічні квоти для іммігрантів з 235000 до 1 млн осіб для того щоб запобігти скороченню чисельності економічно активного населення.

Найбільший потік мігрантів направлений з країн розвинені (62 млн чол. У 2005 р.), однак і з одних країн, що розвиваються в інші потік мігрантів не набагато менше (61 млн чол. У 2005 р.). Прикладом таких міграцій є приїзд робітників у нафтовидобувні країни Перської затоки (Кувейт, ОАЕ) з сусідніх держав або сільськогосподарських робітників з Непалу до Індії.

У розрахунку на тисячу жителів найбільший приріст населення за рахунок міграцій спостерігається в таких країнах як Канада, Австралія, Сінгапур, Республіка Корея, Великобританія, Ірландія, Норвегія, Італія.

Посилання на основну публікацію