Македонська гробниця

У середині XIX століття французький археолог Езі в північній Македонії виявив руїни гігантського палацу і навіть почав розкопки. За палацом і залишками міста було розташовано стародавнє кладовище і величезний курган, який осів в середині, немов хтось його дуже давно розкопував.
Ще раз археологи повернулися в цю місцевість вже в XX столітті, перед війною. А після війни роботи очолив професор Маноліс Андроникос. Його експедиція очистила руїни палацу від нашарувань часу. Цей палац, без сумніву, належав македонським царям. Але Андроникос хвилювало питання, що ж може ховатися під курганом на кладовищі? І отримавши гроші від грецького уряду, він почав роботу з небаченим розмахом.
Спочатку археологи перетнули весь курган траншеєю довжиною тридцять п’ять метрів, шириною п’ятнадцять і глибиною понад одинадцять метрів, але ж це висота чотириповерхового будинку. Відкриттів було багато, і всі вони дуже здивували вчених. Археологи виявили безліч кам’яних плит, залишків мавзолеїв і склепів, але все було розбите, розкришити, розколоте, немов будови спеціально розбивали молотами.
Хто міг це зробити? Андроникос вивчив історичні праці і зрозумів, що греки цього зробити ніяк не могли. Вони поважали гробниці навіть своїх ворогів. Але, виявляється, вже після смерті великого Олександра на Македонію напав Епірський цар Пірр, армія якого складалася з галльських найманців. Ось вони-то і знищували барельєфи, статуї і гробниці, так як знали, що під цим курганом покояться македонські царі.
Андроникос був сильно розчарований. Він розумів, що ймовірність відшукати щось під пограбованим курганом дуже мала. Але кожен археолог знає, що навіть пограбована гробниця може виявитися дуже важливою для науки – адже грабіжникам не потрібні побутові предмети або статуї … І Андроникос активно продовжив роботу.
І ось в 1977 році Андроникос зробив унікальне відкриття не тільки в грецькій, а й у світовій археології: їм була виявлена гробниця з дуже багатим внутрішнім оздобленням. Ретельно проаналізувавши знайдені зразки, дослідник переконався в тому, що в гробниці був похований батько Олександра Македонського цар Філіп II, по-зрадницькому убитий в 336 році до н. е.
Перше, що побачили археологи, розкривши гробницю, був її розкішний мармуровий фасад, який сам по собі є витвором мистецтва. На його верхній частині була зображена сцена полювання, де цар Філіпп виступав як великий мисливець у всіх сенсах цього слова. На фасаді правитель зображений в розпал полювання кидатися на величезного розлюченого лева. При цьому інші мисливці, зображені поруч, задовольняються лише оленями і кабанами. Прославлений син Філіпа Олександр також присутній на цьому зображенні: він представлений як вершник, одягнений в багряний хітон, з вінцем на голові.
Але, на жаль, ця гробниця була сильно розграбована в давнину, причому грабіжники винесли з неї всю інформацію, залишивши лише кілька глиняних черепків і розкиданих кісток. За порожнім залом Андроникос виявив ще дві невеликі камери: в одній були в купу звалено дорогоцінні посудини і прекрасна зброя, а в простому кам’яному ящику стояв золоту скриньку вагою в двадцять кілограмів, в якому, по македонському звичаєм, покоївся прах кремованого після смерті царя.
Аналіз судин показав, що за часом створення вони відносяться до періоду смерті Філіпа. Серед залишків згнилі від часу дерев’яного трону виявилися невеликі голови, вирізані зі слонової кістки. Одна з них зображала молоду людину, дуже схожого на юного Олександра, друга – жінку середнього віку з владним обличчям, а третя – літнього одноокого чоловіка. Ще більш вражаюче відкриття Андроникос зробив, коли досліджував бронзові лати, якими греки захищали ноги нижче колін. Виявилося, що один з цих поножей коротше іншого на чотири сантиметри. Вони були зроблені для кульгавого людини!
І вже зовсім дивне відкриття чекало Андроникос, коли з кам’яного склепу винесли всі знахідки. За склепом була виявлена маленька замурована двері, які вели в іншу камеру, зовсім крихітну, де вміщався лише випиляний з вапняку труну. У ньому знаходився ще один золотий скриньку з прахом молодої жінки і пір’ям поверх нього. Значить, персона, похована в такий дивний спосіб, без підношень і царських регалій, все ж мала відношення до царського роду – про це красномовно говорив золоту скриньку.
На основі результатів своїх розкопок Андроникос зробив висновок, що йому вдалося знайти гробницю великого царя Філіппа. Як відомо, той був однооким і кульгавим.
Але чому гробниця цього правителя була захована під схилом кургану? Мабуть, ховали царя в поспіху і без належних почестей. Олімпія не могла не зробити обряди, тому що боялася гніву богів, але зробила все можливе, щоб заховати тіло вбитого чоловіка якнайдалі від сторонніх очей. А може бути, ті, хто ховав царя Філіппа, таким чином хотіли вберегти його могилу від вандалів? Що їм і вдалося зробити.
А що ж другий золоту скриньку? Андроникос і багато інших історики вважають, що в ньому покоїться прах юної Клеопатри і її немовляти. Розправившись з суперницею, Олімпія віддала її чоловікові. Але не подарувала їй в подорож на той світ набір речей, які, за віруваннями македонців, були необхідні кожному покійному. Принаймні, про це можна судити за результатами аналізу знахідок: вони збігаються за часом зі смертю Філіпа, а більше в ті роки в Македонії не вмирав жоден цар.
І все ж є кілька скептиків, що ставлять під сумнів сенс знахідки Андроникос, адже в гробниці не було знайдено жодного напису. Так що остаточної відповіді на загадку Македонської гробниці досі немає.

Посилання на основну публікацію