Ліси Ірану

Територія Ірану – 1648 тис. км2. Населення – 78,87 млн. чоловік. Клімат більшої частини країни субтропічний континентальний, в гірських районах – різко континентальний, а на крайньому півдні – тропічний. Середньорічна кількість опадів у центрі плоскогір’їв – близько 50 мм, в передгір’ях і горах – 100-300 мм, на заході – до 500 мм. По великій кількості опадів виділяються приморські схили Загросу і Мекран і підніжжя Ельбурса, де випадає 1000-2000 мм.

Основні лісові масиви зосереджені в горах на північному заході і півночі країни на схилах, звернених до Каспійського моря; за складом порід вони близькі до лісів Талиша. У нижній частині гірничо- лісового поясу до висоти 900 м ростуть дуби, залізне дерево, самшит, волоський горіх, гранат, каштан їстівний, грабинник, мигдаль, мушмула, фісташка, хурма та ін На висоті від 900 до 2000 м в лісах переважають дуб каштанолистий (Quercus castsneifolia), бук (Fagus orientalis), граб і різні види кленів; зустрічаються в’яз, каркас, тис (Taxus baccata), ліщина та ін здебільшого це густі перестійні дубово- буково- грабові ліси, що тягнуться по північних схилах Ельбурса до 2100-2400 м. Вище їх змінюють чагарники. На схилах гір Загроса поширені низькорослі дубові ліси з валлонова, фарбувального, рідше перського (Quercus persica) дубів.
У Туркмено – хорасанських горах на висоті 1800-2000 м і на південних схилах Ельбурса є значні масиви арчі, що досягає висоти 10 м.

У степових і пустельних районах південно-східній частині Ірану великими островами зустрічаються фісташки (Pistacia khinjuk, Р. mutica), чорний мигдаль, тамарикс та інжир.
Площа лісових земель Ірану – 12 млн. га, з них зімкнутих лісів – 3 млн. га, у тому числі експлуатованих – 1300 тис. га. Лісистість – 7,3%. Всі експлуатовані лісу листяні. Запас деревини в них – 380 млн. м3, а приріст – 2 млн. м3. Заготівля лісу до 1998 р. сягала 6-8 млн. м3 і більше на рік. Вона значною мірою перевищувала приріст в експлуатованих лісах. У 2008 р. заготівлі деревини знизилися до 5,3 млн. м3, в тому числі ділової – 5 млн. м3.

До 1963 р. лісу Ірану за формою володіння розподілялися так: 25 % належало шахської сім’ї, 65 % – приватним власникам, 10 % – державі. Лісове господарство велося безпланово. Ліси винищувалися безсистемними рубками в легкодоступних гірських районах. Безконтрольне вуглевипалювання було одним з найважливіших факторів винищення лісів. В результаті – ерозія грунтів, обміління річок, замулення каналів і ариків. Щоб запобігти подальшому винищення лісів, іранський уряд під тиском народу було змушене провести викуп всіх приватновласницьких лісів. Однак проблема охорони лісів, створення лісових резерватів і захисного лісорозведення залишалася як і раніше актуальний. У результаті здійснення революції 1979 р. новим урядом розробляються прогресивні заходи щодо подальшого поліпшення ведення лісового господарства країни.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Малюнки на плато Наска