Конфлікти і розколи в Ірландії

У XX столітті в історії Ірландії найбільш гострим був конфлікт навколо статусу Північної Ірландії. У квітні 1998 року був підписаний англо-ірландський договір, згідно з яким Північна Ірландія отримала деяку частку політичної незалежності, а ірландська сторона погодилася виключити з конституції статті, в яких говорилося про дії документа на всій території острова. Дані поправки були згодом схвалені на референдумі. У 2007 році Північна Ірландія знову отримала право на самоврядування, якого вона позбулася в 2002 році через низку скандалів в її політичних колах.

За результатами виборів було сформовано коаліційний уряд з представників двох найбільш радикально налаштованих партій: лоялістів з Шинн Фейн і юніоністів з ДЮП, яке очолив лідер останніх Йен Пейслі. У серпні посилилися протиріччя всередині коаліції з приводу ухвалення Акту про ірландською мовою. Відтак до 30 липня 2007 року Великобританія вивела свої війська з території Північної Ірландії, проте насильницьких дій не лежав кінець: в липні і серпні були здійснені напади на протестантів, відповідальність за які взяла на себе Асоціація захисту Ольстера. У листопаді 2007 року так звана Справжня ІРА зробила дві спроби вбивства поліцейських. До листопада, однак, озброєні угруповання обох сторін проголосили відмову від застосування насильницьких методів. Формально Ірландія не приймає участі в даному конфлікті, однак протягом всієї історії розвитку цього протистояння події в Північній Ірландії безпосередньо впливали на політичну обстановку в самій Ірландії.

Коефіцієнт Джині, що відображає нерівність в доходах і споживанні, становить для Ірландії 34,3 (2000 рік), що є відносно високим показником для Західної Європи.

Посилання на основну публікацію