Концепції економічного розвитку

Людина завжди хотів зазирнути у своє майбутнє. Склалося навіть цілий науковий напрямок – футурологія. Науковій футурологією займаються і різні міжнародні організації. Плодом їх наукової фантазії стали різні концепції майбутнього світу. Численні наукові концепції можна умовно розділити на три групи: економічні, культурологічні та соціально-економічні. Подібне розділення дійсно дуже умовно, т. к. в економічних концепціях обов’язково є культурологічні та соціальні елементи і т. д.

З економічних концепцій найбільш «живучою» виявилася концепція «постіндустріального суспільства» (або «конвергенції»). Основоположники цієї концепції Дж. Гелбрейт і У. Ростоу вважали, що в XXI ст. світ буде єдиним, не розділеним на капіталістичне і соціалістичне суспільства. Відбудеться їх природне сходження (або конвергенція) в умовах постіндустріальної економіки. На їх думку, нова економіка ліквідує ідеологічні відмінності між двома світовими системами.

Багато економістів вважали, що в XXI ст. країни, що розвиваються повинні значною мірою підтягнутися до рівня розвинених держав. На їх думку, це відбудеться природним чином, тому концепція отримала найменування «органічного зростання».

Наприкінці XX в. великий розвиток отримала концепція «центр – периферія», про яку ми вже говорили при характеристиці сучасної світової економіки.
Центр економічних досліджень Японії запропонував своє бачення світу почала XXI в. На думку японських фахівців, наш світ буде являти собою єдину систему з трьома полюсами: у Європі, Америці і в Азії, причому без «наддержав-диригентів». Західна Європа, англомовна Америка, а також Східна і Південно-Східна Азія збережуть за собою світове економічне лідерство. Це, по суті, трактування ідеї про центр і периферії.

Всі культурологічні концепції досить схожі між собою, т. к. засновані вони на уявленнях про культурні світах. Відмінності між ними полягають у виділенні конкретних світів і характер взаємин між ними в майбутньому. У таблиці показано основні особливості двох культурологічних концепцій – російського вченого М. Пєшкова та американця С. Хантінгтона.

М. Чешков вважає, що діалог, співпраця і взаємозбагачення культур є об’єктивною тенденцією. С. Хантінгтон, обгрунтовуючи майбутній великий конфлікт цивілізацій, виділяє численні причини: фундаментальні відмінності між цивілізаціями; світ стає все більш тісним; модернізація, стираючи відмінності в способі життя між людьми, висуває як головного відмітної ознаки релігію; культурна конвергенція здійснюється важче, ніж політична або економічна; утворюються і зміцнюються великі економічні блоки, що формуються на основі цивілізацій.
Соціально-економічні концепції в більшості своїй базуються на ідеї обмеження зростання населення в світі, що розвивається. Приблизно в один період часу з концепцією конвергенції з’явилася і концепція «меж зростання» (або «нульового зростання»). Її творець Д. Медоуз вважав, що подвоєння чисельності населення світу за 30 років, а промислового виробництва за 15 років призведе до швидкого вичерпання природних (особливо мінеральних) ресурсів і до необоротного забруднення навколишнього середовища. Рецепт зрозумілий: зменшення темпів зростання населення і промислового виробництва.
Широко була поширена і концепція «якості життя», в основі якої лежали здорові ідеї про регулювання потреб населення.

З середини 80-х рр.. по заклику ООН розроблялася концепція збалансованого економічного розвитку, яка десять років потому, зберігши її принципові ідеї, трансформувалася в сучасну концепцію «сталого розвитку». Традиційні поняття прогресу і розвитку базувалися на чисто економічних показниках – валова продукція, розміри споживання і т. д., але, якщо подивитися, якою ціною це досягається? Щорічно ліси знищуються на площі 17 млн. га, втрати родючого шару в грунтах – 24 млн. т, а вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшується на 0,4%. Тому економічні показники обов’язково мають бути доповнені екологічними (наприклад, втрати сільськогосподарських угідь, рівень забруднення води і повітря і т. д.). Розвиток екологічно стійкої економіки неможливо без значного обмеження споживання багатими людьми, країнами і регіонами. Концепція сталого розвитку передбачає досягнення оптимальних соціально-економічних результатів з мінімальною шкодою для навколишнього середовища. Основні пріоритети в ній – інтереси людей і завдання світового прогресу.

Посилання на основну публікацію