Китайська система літочислення

Китайська система літочислення зародилася понад 3000 років тому. Вже в той час тут виникли астрономічні обсерваторії і почалися спостереження за планетами і зірками, причому особливий інтерес астрономів викликали найбільші планети – Юпітер і Сатурн. Було встановлено, що Юпітер робить свій кругообіг за 12, а Сатурн-за 30років. При складанні календаря за основу було прийнято час двох оборотів Сатурна, рівне 60 рокам. Цей період, у свою чергу, розділили на п’ять 12-річних частин – за кількістю оборотів Юпітера навколо Сонця. Так виникли традиційні 60-річний та 12-річний цикли китайського календаря, який зазвичай іменують сонячно-юпітеріанскую. Його називають також місячно-сонячно-юпітеріанскую календарем, оскільки чергування окремих місяців в ньому засноване не на фазах Сонця, а на фазах Місяця. [43]

Щороку 12-річного циклу має свою складну символіку, що включає «земні коріння», «елементи природи» (дерево, вогонь, земля, метал, вода), «стихії» (весна, літо, осінь, зима) і т. д. крім того, з цим циклом поєднаний поширений на Сході з давніх часів 12-річний цикл, при якому кожен рік має назву одного з 12 тварин.

Згідно з легендою, одного разу Будда запросив на зустріч Нового року безліч тварин. Але прийшли тільки 12 – щур (миша), бик (корова), тигр, заєць, дракон, змія, кінь, вівця (баран), мавпа, півень, собака і свиня (кабан). У нагороду Будда подарував кожному з них по одному року: 12 лун, 12років, 12 тварин. Здавна вважається, що ці тварини мають здатність наділяти притаманними їм рисами всіх, хто народився під їх знаком. Так, змія виступає символом мудрості, бик – витривалості і врівноваженості, тигр – хоробрості, півень – щиросердості і т. д.

Оскільки в кожному 60-річному циклі одне і те ж тварина зустрічається п’ять разів, хоча і з проміжками в 12 років, для уточнення року всередині великого циклу китайці користуються кольоровою гамою. Наприклад, рік мавпи в великому циклі має порядкові номери 9, 21, 33, 45 і 57. Але перший з них позначається як рік чорної мавпи, другий – синьою, третій – червоною, четвертий – жовтою і п’ятий – білої мавпи.

На систему літочислення в Китаї, як і в деяких інших країнах Східної та Південно-Східної Азії, великий вплив зробила також традиція починати відлік нової ери з часу вступу на престол чергового імператора. Останнім імператором Китаю, який правив з ??1909 по 1911 р., був Пу-і. В даний час в Китаї, особливо в міському середовищі, поряд з традиційним використовується і європейський (григоріанський) календар.

ПОДІЛИТИСЯ: