Кам’яне вугілля з океану

Корисні копалини – це результат геологічного розвитку нашої планети, тому і в надрах дна багатьох ділянок Світового океану сформувалися поклади нафти, природного газу та кам’яного вугілля – найважливіших видів сучасного палива. Виходячи з цього підводні родовища горючих копалин можна розглядати як паливні ресурси Світового океану.

Хоча ці багатства органічного походження, вони неоднакові за фізичним станом (рідкі, газоподібні і тверді), що зумовлює відмінність умов їх накопичення і, отже, просторового розміщення, особливості видобутку, а це в свою чергу позначається на економічних показниках розробок. Тому доцільно спочатку охарактеризувати морські промисли нафти і газу, що мають багато схожих рис і становлять велику частину паливних ресурсів Світового океану, а потім коротко висвітлити підводну видобуток кам’яного вугілля.

Видобуток підводних родовищ вугілля

З давніх пір в багатьох країнах кам’яне вугілля використовується у великих масштабах як найважливіший вид твердого палива. І в найближчі десятиліття в паливно-енергетичному балансі світу йому належатиме одне з головних місць. Світові запаси кам’яного вугілля на початку XXI століття оцінювалися в 8-9 трлн. тонн, з яких 50% рентабельні для розробки. Ця кількість відповідно в 10 і 15 разів перевищувало запаси нафти і природного газу. Разом з тим сучасний рівень видобутку цієї корисної копалини на два порядки менше в порівнянні з його запасами. Так, в 2000 р. кам’яного вугілля видобувалося в 900 разів менше загальних і в 230 разів менше його достовірних запасів. Це означає, що світові ресурси вугілля дозволяють збільшувати його виробництво.
Кам’яне вугілля залягає в корінних породах, в основному вкритих зверху осадовим чохлом. Корінні кам’яновугільні басейни, розташовані в береговій зоні, у багатьох районах продовжуються у надрах шельфу. Вугільні пласти тут нерідко відрізняються більшою потужністю, ніж на суші. В окремих районах, наприклад на північноморському шельфі, виявлені вугільні родовища, не пов’язані з береговими.

Видобуток кам’яного вугілля з підводних басейнів ведеться шахтним способом. З берега закладаються і проходяться до вугільних пластів похилі шахти. На сучасному технічному рівні рентабельні вугільні розробки при видаленні шахти на 25 км. від берега, якщо загальна вартість запасів тут не нижче 100 млн. дол, а ціна вугілля дорівнює 10-16 дол за тонну. Глибини моря тут можуть досягати 250 метрів і більше. Намічається освоєння родовищ, розташованих на відстані до 50 км. від берега. Передбачається будівництво шахт в море безпосередньо на місці залягання підводних вугільних пластів.

У прибережній зоні Світового океану відомо більше 100 підводних родовищ і діє близько 70 шахт. З надр моря витягується приблизно 2% світового видобутку кам’яного вугілля. Найбільш значні морські вугільні розробки ведуть Японія, яка отримує 30% вугілля з підводних шахт, і Великобританія, видобувна під внебереговой зоні 10% вугілля. Значна кількість кам’яного вугілля дають підводні басейни у узбереж Китаю, Канади, США, Австралії, Ірландії, Туреччини і меншою мірою – Греції та Франції. Оскільки запаси вугілля на суші більш істотні і комерційно доступніше, ніж на морі, підводні родовища розробляють переважно країни, малозабезпечені вугіллям. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, розвиток підводного видобутку вугілля певною мірою пов’язано з виснаженням запасів у традиційних родовищах на суші.
Загалом, простежується тенденція до збільшення підводного видобутку кам’яного вугілля.

ПОДІЛИТИСЯ: